Відплили на початку світлового дня з міста Дніпро, куди дісталися потягом. Подорож ми організували за пропозицією наших колег із Дніпра. Як-не-як Дніпро – рідне місто лідера руху теософів Є.П. Блаватської, якій досі налічує у різних країнах світу понад три мільйони послудовників.
Що ми пам’ятаємо про пороги їхнього курсу географії?
Річка Дніпро (у давнину називалася Борисфен) бере початок на Східньоєвропейській Центральній Височині, вперше зустрічається з Українським кристалічним щитом біля Києва. Щит, що представляє з себе земну кору віком близько 2,5 мільярда років тому, що складається з твердих порід, в основному граніту, тягнеться широкою дугою від південного вододілу притоку Дніпра — річки Прип’ять — уздовж Дніпра, що перетинає лінією Дніпро -Запоріжжя. Закінчується щит на Донеччині.
Біля Києва річка Дніпро, що зіткнулася з Українським кристалічним щитом, відхиляється на схід. У районі міста Дніпро води річки Дніпро прориваються через довгу гранітну гряду, що наповнює русло річки величезною кількістю порогів та кам’яних перекатів. Після Запоріжжя річка заспокоюється та повертає на південь до Чорного моря.
На ділянці Дніпропетровськ – Запоріжжя було 9 порогів та кілька десятків кам’яних гряд загальною довжиною близько 75 км. Ще за давніх часів пороги були відомі мандрівникам, що прямували «з варягів у греки». Порожиста частина Дніпра включала дев’ять порогів, кожен з яких мав своє ім’я (по порядку згори донизу за течією Дніпра): Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнігівський, Будильський, Личний, Вільний. Біля Кодацького порогу стояла фортеця Кодак. Руїни фортеці збереглися донині. Нижче за пороги знаходилася Запорізька Січ.
Що ми дізналися під час подорожі?
Більшість Місць Сили, визнаних такими різними релігіями і містичними навчаннями, геологічно збігаються з виходом глибинних порід (найчастіше гранітного кристалічного щита) поверхню Землі.
Дніпровські пороги – найбільший за площею такий вихід. У давнину пороги Дніпра мали славу як цілющі місця. У літописах знаходимо чимало описів того, як багато народів і племен приходили до порогів і селилися біля них, бажаючи довголіття та богатирської сили – якщо не назавжди, то хоч на термін 3-5 років. Жерці ж, починаючи з волхвів і до перших ченців християн, обрали саме ці місця місцями побудови храмів та капищ. Втім, свого часу археологи знайшли на цих місцях залишки ще давніших храмів.
Виходить, що пороги – місця Сили.
На жаль, пройтися пішки по них зараз не вийде. Після побудови греблі Дніпровської ГЕС утворилося водосховище, рівень Дніпра піднявся та затопив пороги. Але їхню силу можна відчути – пройшовши над ними на кораблі чи яхті. Сучасний езотерики та астрологи знайшли співвідношення порогів Дніпра з планетами гороскопа, і зв’язок цей такий: Кодацький поріг – Меркурій, Сурський поріг – Венера, Лоханський поріг – Земля, Звонецький поріг – Марс, Ненаситецький поріг – Юпітер, Вовнігівський поріг — Уран, Личний поріг – Нептун, Вільний поріг – Плутон.
Порогів 9. Число 9 – число жіночої Сили у прадавніх релігіях. Небо – 13, Земля – 9. (9 порогів на Дніпрі, 9 скельних угруповань у Буцькому Каньоні на Черкащині – і ще багато місць в Україні сама природа позначила числом 9).
Обмеження подорожі одним світловим днем не дозволяло нам пропливти далі Лоханського порогу (час, який необхідно витратити, щоб пройти всі пороги у прямому та зворотному напрямку – дві доби), тому на цьому порозі ми висадилися. І могли самі доторкнутися до стародавнього каміння.
Учасниця нашої подорожі, Амайя, попросила у Сил маленький шматочок каменю (бо кам’яних шматочків біля величезних брил не було, жодного). Через деякий час неподалік нас на вершину одного з численних каменів села пташка. Амайя пішла фотографувати пташку. Пташка відлетіла, і в тому місці, де вона сиділа на камені, виявився маленький цього каменя уламок. Який Амайя і взяла собі додому як амулет (Цей шматочок каменя лежить у неї вдома в мішечку з чорного шовку, на якому золотими нитками вишитий давньослов’янський символ каменю Алатир. Камінь, узятий з дніпровського порогу, у Амайї весь час теплий, а іноді просто випромінює хвилі жару).
Я, звичайно, розповідаю коротко, опускаючи масу приємних подробиць: свіже повітря, приголомшливої краси захід сонця із зеленим променем (на морі побачити зелений промінь після заходу сонця вважається ознакою наближення щастя), бірюза вод і жовті феєрверки осіннього листя, флотилії різноманітних рибальських човнів. Це не зважаючи на аномально теплий день – і яскраве Сонце. Капітан яхти сказав, що вперше за 45 років його плавань у листопаді така хороша погода та навігація не закрита.
До міста Дніпро повернулися вже після заходу сонця, коли було темно. Завітали на острів Монастирський. Граніти, що виходять на поверхню на цьому острові, найстародавніші на Землі. Інший такий вихід гранітних порід є лише в американських Андах. Острів Монастирський вважається найпотужнішим місцем Сили. Цей острів сприяє просуванню тих, хто гуляє ним, до висот бізнесу та політики. Експерти нарахували у світі понад двісті п’ятдесят відомих і впливових людей, які залишили значний слід в історії світової цивілізації, чий зліт починався з прогулянки цим островом.
За радянських часів на острові фіксувалися випадки зникнення людей. На острові також завжди жила величезна кількість змій, через що острів до його сучасної назви Монастирський звали Зміїний. А велика кількість змій – вказівка на точку переходу (браму між світами). Недарма ж на острові будується храм Святого Миколая, який тісно пов’язаний у пам’яті поколінь із Велесом.
Знаходячись на Монастирському острові, згадуємо інше дуже потужне місце Сили – острів Хортиця у Запоріжжі.
Залишаючи гостинний Дніпро, обіцяємо собі продовжити вивчення сили Дніпровських порогів.
Ігор Мехеда
