Далі островом володіла Греція, Римська та Османська імперії, далі острів відійшов Болгарії.
Перший раз я побачив острівний Несебр у 2005 році й буд ним просто вражений. Будиночки наче викрадені з середньовічних казок, або з новел епохи романтизму. Перші поверхи будинків складені з каменю, а другі з дерев’яних балок, причому другі поверхи набагато ширші за перші й частково нависають над вулицею. Стіни другого поверху та дерев’яні паркани зроблені з корабельних дощок, просочені ароматними смолами та морем. Все це оповито виноградом, деревами та квітами. Від будиночків до моря ведуть хвилясті кам’яні драбинки.
На острові розташовано 40 церков. Частина їх історичні пам’ятки, а частина – діюча. Але всі, як кажуть у народі, «намолені», тобто біля них виникає приємний стан та відновлюються сили. Церкви спричиняють сильну концентрацію небесної енергії. Плюс містичне число 40 (нагадаємо, що мати виношує кожного з нас 9 місяців – це 40 тижнів, душа йде в інший світ за 40 днів, щоб молитва дійшла до Бога, її повторюють 40 разів, звідси і обряди сорокоустів, число 40 є священним у більшості релігій).
Як кажуть гості Несебра, ці 40 храмів викликають з неба потужну енергію. Якщо довго вдивлятися у пейзажі острову, то мандрівники спостерігають золотий промінь духовного світла, який сходить на острів. Найкраще самопочуття виникає неподалік крайнього мису острова, зверненого до моря. За добрим впливом Несебр можна порівняти з святими місцями різних релігій.
Додайте до стародавніх храмів, золотого світла та романтичних вуличок багато квітів, дерев та винограду – і ви отримаєте справжній Несебр. Багато людей, які вперше побачили Несебр, мріють тут жити. Недарма багато відомих письменники Європи приїжджають на Несебр у пошуках творчої наснаги. І так – він дійсно наповнений енергією творчості! Несебр з’єднаний з материком дамбою, на якій стоїть старовинний дерев’яний вітряк.
Подорожуючим Болгарією дуже раджу самостійно відвідати Несебр, бо відчуття, які виникають на цьому острові, іноді неможливо втілити у слово. Це треба тільки бачити на власні очі й відчувати серцем.
Ігор Мехеда