Чотири стадії містичної молитви
Молитва простоти
Перший етап, або «молитва простоти», передбачає безперервне повторення короткої молитви, довжиною приблизно одне речення. Це повторення триває, доки інші думки не перестають слідувати в упорядкованій послідовності. Згодом думка поступово зупиняється, досягаючи точки, яка називається «зав’язкою» або «припиненням», коли зовнішня реальність значно менше відволікає.
Молитва тиха
Другий етап, «молитва тиха», починається на початку лігатури. На цій стадії повторювана молитва продовжує вимагати свідомих зусиль, але поступово перестає бути добровільною медитацією і натомість стає мимовільним пасивно пережитим об’єктом споглядання. Зростаюче забуття зовнішньої реальності та заклопотаність спогляданням досягають такого ступеня, що відволікання повністю перестають втручатися у свідомість.
Молитва повного містичного єднання
Коли молитва затишшя закінчується, починається «молитва повного містичного єднання». Зусилля уникати відволікань і підтримувати споглядання тепер майже непотрібні. Чуттєве сприйняття напівзависло; слух є останнім з почуттів, які пригнічуються. Одночасне посилення лігатури та споглядання знову є прогресивним, поступово досягаючи кінцевої стадії римо-католицького містичного досвіду.
Екстаз, захоплення і політ душі
Цю стадію Св. Тереза описувала в термінах трьох категорій. «Екстаз» з’являється поступово або тихо, тоді як «захоплення» — це досвід такого ж змісту, коли його початок є насильницьким і раптовим. Нарешті, «політ душі» — це захоплення зі специфічним змістом позатілесного досвіду.
Психологічний опис містичних станів
Чотири стадії містичної молитви можна психологічно описати як чотири поступово глибші стадії трансу. Транс є психічним станом, в якому роздуми про щось досягають того, для чого зазвичай необхідно зусилля волі. У міру поглиблення трансу звичайні функції свідомості втрачаються одна за одною, поступово зростаючи інтенсивність або обсяг.
Втрата звичайних функцій свідомості
Оскільки функції звичайної свідомості загальмовані, зміст трансових переживань сприймається безконфліктно, незалежно від того, чи будуть вони заважати під час нормального пробудження в тверезому стані. Під час трансу неможливо розпізнати фантазії як фантазії, ніж під час снів природного сну. Яким би не був їхній зміст, містичні транси можна сприймати як справжні та правдиві. Ідеї стають оманою, а мрії — галюцинаціями.
Транси та релігійність
Транси сприяють формам релігійності, які принаймні частково несумісні з науковим розумінням сприйнятого світу. Ці стани свідомості відкривають двері до нових вимірів реальності, що можуть бути недоступні звичайному сприйняттю. Вони можуть глибоко вплинути на вірування та духовні практики, роблячи містичний досвід центральним елементом релігійного життя.
Висновок
Містичні стани, зокрема транс, є важливою частиною містичного досвіду. Вони дозволяють досягти глибоких рівнів свідомості, які можуть відкрити нові виміри реальності та вплинути на духовні практики та вірування. Розуміння цих станів допомагає краще зрозуміти сутність містицизму та його роль у релігійному житті.
Іван Гудзенко