Обидві форми тісно пов’язані між собою й разом ведуть до звільнення, яке в буддійській традиції називається нірваною.
Джхана: шлях очищення і зосередження
Перша форма медитації — джхана — передбачає послідовне очищення розуму. Практик починає з усунення чуттєвих бажань і тривожних станів через моральну дисципліну та зосередження.
На першому рівні з’являється радість і задоволення, що виникають із відсторонення від зовнішніх впливів. Розум ще активний, але вже спрямований в одну точку.
На другій стадії інтелектуальна діяльність стихає, і медитатор входить у стан глибокої внутрішньої єдності. Тут домінує «однонаправленість» свідомості.
Третя джхана позначена зникненням емоційної радості. Залишається спокійна врівноваженість.
Четверта стадія — це стан повної чистоти та нейтральності, позбавлений задоволення й болю. Саме вона вважається вершиною класичної концентративної практики.
Вищі досягнення (самапатті)
Після чотирьох джхан, згідно з тхеравадинською доктриною, можливі ще тонші стани — так звані самапатті. Медитатор переходить від світу форми до безформних рівнів:
- Безмежність простору.
- Безмежність свідомості.
- Сфера «нічого».
- Стан, де немає ні сприйняття, ні його відсутності.
Ці рівні демонструють поступове згасання прив’язаності до будь-якого змісту досвіду.
Віпассана: мистецтво внутрішнього бачення
Друга форма — віпассана (палі: «проникнення») — спрямована не лише на спокій, а на глибоке розуміння природи реальності.
Практик спостерігає процеси тіла і свідомості, усвідомлюючи їхню непостійність, стражденність і відсутність сталого «я». Такий аналіз співвідноситься з основними доктринами Буддизм, зокрема вченням про анатта.
Саме через це «внутрішнє бачення» медитатор наближається до звільнення.
Поєднання двох шляхів
У класичних текстах обидві практики рекомендуються як взаємодоповнюючі. Джхана забезпечує стабільність і глибоку концентрацію, а віпассана — мудрість і розпізнавання істини.
У XX столітті рухи віпассани набули особливої популярності в Азії та на Заході, зробивши цю форму буддійської медитації однією з найвідоміших духовних практик у світі.
Медитація як шлях до нірвани
Для тхеравадинів медитація — це не абстрактна філософія, а практичний шлях трансформації. Вона дає можливість побачити механізми виникнення страждання й поступово їх зупинити.
Через очищення, концентрацію та проникливе бачення практик проходить шлях від зовнішнього сприйняття до глибокого досвіду реальності. Саме в цьому процесі відкривається перспектива нірвани — стану, що виходить за межі народження і смерті.
Іван Гудзенко
