Гайдеґґер і нацистський режим
Після приходу до влади Адольфа Гітлера в 1933 році німецькі університети опинилися під тиском нацистського режиму. У квітні 1933 року Гайдеґґер був обраний ректором Фрайбурзького університету. Його інавгураційна промова «Самоствердження німецького університету» містила заклики до реорганізації освіти на основі принципу Führerprinzip (принцип керівництва), що відображало його підтримку нацистської політики.
Гайдеґґер став членом нацистської партії в травні 1933 року. Під час свого ректорства він активно сприяв впровадженню нацистських освітніх програм і виступав із промовами на підтримку політики Гітлера. У своїх публічних виступах він підкреслював, що «Фюрер — це єдина реальність і закон Німеччини».
Післявоєнний період і денацифікація
Після закінчення Другої світової війни Гайдеґґер був звинувачений у співпраці з нацистським режимом. У 1945 році комісія з денацифікації заборонила йому викладати, визнавши, що він «свідомо поставив високий престиж своєї наукової репутації на службу націонал-соціалістичній революції». Заборону було знято в 1950 році, але Гайдеґґер ніколи публічно не відмовлявся від свого нацистського минулого.
У своїх післявоєнних працях, зокрема в «Вступі до метафізики» (1953), Гайдеґґер згадував про «внутрішню правду і велич націонал-соціалізму», що викликало нову хвилю критики.
Філософія та політика: суперечки
З 1980-х років серед дослідників точилися суперечки щодо зв’язку між філософією Гайдеґґера та його політичними поглядами. Деякі вчені вважають, що його філософські ідеї, зокрема критика сучасного технологічного суспільства, могли сприяти його симпатіям до нацизму. Інші наполягають, що його філософія не має нічого спільного з фашизмом чи расизмом.
Важливим елементом цих дискусій стали так звані «чорні зошити» — приватні записи Гайдеґґера, опубліковані в 2014 році. У них містяться антисемітські висловлювання, що викликали нові питання про зв’язок між його філософією та расистськими поглядами.
Іван Гудзенко
