Марко Маруліч народився в знатній родині в Спліті, який на той час був частиною Далмації. Його батьки забезпечили йому якісну освіту, що включала вивчення класичних мов, літератури та філософії. Після завершення навчання в Падуанському університеті в Італії, Маруліч повернувся до Спліта, де почав свою кар’єру на державній службі, паралельно займаючись наукою та літературною творчістю.
Маруліч був глибоко релігійною людиною, і його філософські погляди формувалися під впливом християнської етики та стоїцизму. Його дидактичні твори, написані латинською мовою, наголошували на практичному християнстві та моральних цінностях. Ці праці були перекладені багатьма європейськими мовами і знайшли широкий відгук серед сучасників. Вони стали важливим джерелом натхнення для тих, хто шукав шляхи до духовного вдосконалення в умовах соціальних та політичних потрясінь.
«Юдіта»: перший хорватський літературний твір
Найвідомішим твором Марка Маруліча є епос « «Історія святої вдови Юдити, складена хорватськими віршами», написаний у 1501 році та опублікований у 1521 році. Цей твір, заснований на біблійній історії про Юдиту, став першим друкованим літературним твором хорватською мовою. Маруліч використав історію єврейської героїні, щоб надихнути свій народ на боротьбу проти османської загрози.
«Юдіта» складається з шести пісень, у яких поєднуються елементи класичної та італійської літератури з хорватськими поетичними традиціями. Цей твір не лише підняв хорватську мову до статусу літературної, але й став трампліном для розвитку національної літератури. Маруліч довів, що народна мова може бути витонченим інструментом для висловлення глибоких ідей та емоцій.
У віці 60 років Марко Маруліч вирішив присвятити себе духовному життю і вступив до францисканського монастиря на острові Шолта. Однак через два роки він повернувся до Спліта, розчарований монастирським досвідом. Цей період його життя відображає внутрішній конфлікт між прагненням до духовного спокою та обов’язками перед суспільством.
Марко Маруліч залишив значний слід у хорватській та європейській культурі. Його твори стали основою для розвитку хорватської літератури, а його ідеї про мораль, етику та патріотизм залишаються актуальними й сьогодні. Маруліч довів, що література може бути потужним інструментом для національного самовизначення та духовного збагачення.
Іван Гудзенко
