Походження та структура «Махабхарати»
«Махабхарата» є безцінним літературним і духовним спадком, створеним між 400 роком до н.е. та 400 роком н.е. У своєму теперішньому вигляді поема налічує близько 100 000 шлок (двовіршів), що робить її у сім разів більшою, ніж «Іліада» і «Одіссея» разом узяті.
Поема поділена на 18 розділів, які називаються парвами, а також має додаток під назвою Харівамша, що описує генеалогію Вішну (Харі). Центральний сюжет пов’язаний із боротьбою за владу між двома родами двоюрідних братів – Кауравами (нащадки сліпого короля Дгрітараштри) та Пандавами (нащадки Панду).
Традиційно авторство «Махабхарати» приписують мудрецю В’яса, який не лише написав твір, а й є одним із персонажів цієї поеми.
Сюжетна основа
Сюжет «Махабхарати» розгортається навколо суперечки за трон між двома гілками однієї династії: Кауравами та Пандавами.
- Передісторія:
Старший із двох братів, Дгрітараштра, не може стати царем через свою сліпоту. Трон передають молодшому братові, Панду. Однак Панду проклятий і не може мати дітей природним шляхом. Його дружини, Кунті та Мадрі, за допомогою богів народжують п’ятьох синів, відомих як Пандави:- Юдгіштіра (син бога Дхарми) – символ праведності;
- Бгіма (син Вітру) – володіє надлюдською силою;
- Арджуна (син Індри) – неперевершений воїн;
- Накула та Сахадева (сини Ашвінів) – майстри у різних ремеслах.
- Ворожнеча:
Каурави, очолювані старшим сином Дгрітараштри – Дурьодганою, заздрять успіхам Пандавів і плетуть інтриги. У грі в кості Юдгіштіра програє все – навіть свою свободу та королівство. Це змушує Пандавів вирушити у вигнання на 12 років, а потім провести ще 1 рік у вигляді анонімів. - Кульмінація:
Після закінчення вигнання Пандави вимагають повернення свого трону. Дурьодгана відмовляється, що призводить до великої битви на Курукшетрі. Битва, яка триває 18 днів, стає символом боротьби між добром і злом. Вона завершується перемогою Пандавів, але ціною величезних втрат.
Головні філософські концепції «Махабхарати»
Окрім драматичного сюжету, поема містить глибокі філософські роздуми. Найвідомішою частиною «Махабхарати» є «Бхагавад-гіта» – діалог між Крішною та Арджуною перед початком битви на Курукшетрі.
- Дхарма:
Поема розглядає складність виконання свого обов’язку (дхарми) в умовах моральної дилеми. - Карма:
Ідея причинно-наслідкових зв’язків і впливу дій на майбутнє займає центральне місце у творі. - Мокша:
Звільнення від циклу перероджень і досягнення духовного просвітлення також є важливими темами.
Персонажі, які стали символами
- Крішна:
Він виступає не лише союзником Пандавів, а й втіленням Вішну, який допомагає героям зрозуміти вищі закони Всесвіту. - Драупаді:
Дружина всіх п’ятьох Пандавів, вона символізує честь і мужність у надзвичайно складних обставинах. - Дурьодгана:
Його амбіції та заздрість служать прикладом згубних наслідків жадібності та егоїзму.
Історичне та культурне значення
«Махабхарата» є не лише літературним шедевром, але й енциклопедією давньоіндійської культури. У творі відображено всі аспекти життя: політику, право, мистецтво війни, соціальні норми, релігію, сімейні цінності.
Сучасна популярність та вплив
Сьогодні «Махабхарата» залишається джерелом натхнення для літератури, театру, кіно та телебачення. Її адаптації доступні у вигляді серіалів, фільмів і графічних романів. Багато уроків з поеми є актуальними навіть у XXI столітті, особливо ті, що стосуються етики, відповідальності та співчуття.
Іван Гудзенко
