Історія

Маха-мантра

Маха-мантра – одна із індуїстських практик вайшнавської традиції, в якій звучить повторення великої мантри «Харе Крішна». Про що детально дізнаємося із текстів Пуран, Панчаратри, різного розу літератури вайшнавізму. Падма-пура стверджує, що якщо ж людина здійснює поклоніння Шрі Харі, повторюючи Його святі імена в маха-мантрі, то позбавляється гріхів. Як зазначає коментатор Шанкара у «Вішну-сахасранамі», Харі є шістсот п’ятдесятим іменем бога Вішну.

І той, хто повторює велику мантру, автоматично повторює Харі, наприклад: «Харі Крішна, Харі Крішна

Крішна Харі, Харі, Харі

Харі Рама, Харі Рама

Рама Харі, Харі, Харі»

Традиція гаудія-вайшнавів підтверджується рівністю одного імені Крішни трьом Рами, і одного Рами – тисячам імен Вішну. Таким чином одним іменем Крішни рівняється три тисячі імен Вішну або ж Харі. Агні- Пурана говорить, що будь-яка людина, якщо навіть з неуважністю повторила цю мантру здатна досягнути вищої досконалості в житті, в чому не може бути сумніву. Ананта-самхіта стверджує, що мантра, котра складається з шістнадцяти слів та тридцяти двох складів – велика мантра століття Калі, так як живі істоти матимуть можливість отримати мокшу, відтак вона не може бути припинена.

Маха-мантра

Сама ж мантра широко популярна як «Харе Крішна». Особливо ж її шанують адепти релігійної течії традиційної бхакті –йоги – вайшавський рух, які віддані втіленій силі Господа Крішни на Землі. Про маха-мантру згадує «Калісантарана-упанішада», котра близька Яджурведі. За ідеологією  течії, повторення великої мантри із практикою виголошення імені Бога – фундаментальна основа духовного розвитку людини в вайшнавській традиції. Послідовники вайшнавського руху вірять у те, що при читанні та співі шістнадцяти імен Крішни з мантри,  руйнуються несприйнятливі впливи періоду Калі-юги.

Мантри здатні впливати на свідомість та життя людини. У Всесвіті наявна природа вібрації. Видами такої вібрації виступають кольори, слова, думки. Із впливом на рівень вібрацій змінюється матеріальний світ. У цьому  питанні стане при нагоді виклад теорії походження матерії санкхьєю. Як навчає санкхья, у п’ятьох  складових матеріального світу покладена звукова вібрація, досить тонка, межує з нематеріальним світом, є перехідною частиною матерії.

А тому звук здатен породжувати простір (ефір) – перший елемент, з допомогою якого формується повітря. Повітря утворює вогонь, з вогню народжується вода, котрою власне формується земля. Тоді ж виходить наступне: прояви матеріального світу у своїй основі – звукові хвилі.

З токи зору санкхьї та йоги груба матерія супроводжується досить тонкою матерією. Саме з нею відбувається взаємодія через звук, що може налаштовувати свідомість людини у сприйняті тонких речей природи. А мантра якраз виступає тим звуком, вібрацією, що наділяється міцною силою енергії, яка знаходиться за нею. До цієї енергії звертається практик, з безпосереднім її використанням. Вібрація має здатність впливати на людську свідомість, при цьому часто змінюючи світогляд та долю.

Через Маха-мантру віддані мають можливість звернень до Господа Крішни з перерахунком імен, таких як Харе, Крішна та Рама. Необхідно розглянути енергію уособлення цих імен. Найбільшим шануванням у вайшнавській традиції користується образ Крішни. Стародавній епос «Махабхарата», відомий ще під іншою назвою «Бхагават-гіта» повідомляє про Крішну. Крішна  є аватаром (втіленням) Вішну, котрий входить в Трімурті (Вішну, Брахма, Шива). Із Брахми зароджується життя, за Вішни – підтримується, Шиви – руйнується.

У самому змісті Бхагавад-гіти ведеться діалог між Крішною та Арджуною під час військової битви. Бесіда цих двох персон має філософську цінність  сьогодні, оскільки у ній піднімаються важливі онтологічні та екзистенційні питання, торкаючись моралі, віри, Дхарми та іншого. Чітко видно виклад ідеологічних аспектів самопізнання та людського розвитку співвідносно з всесвітнім законом.

Крішна в «Бхагавад-гіті» виступає не в ролі людини, а наскрізної енергії, що знаходиться поза матеріальним світом, причина та наслідок, початок та кінець сущого, абсолютне знання та мудрість без часу, через яку прослідковується істинна суть речей. Як аватар, Крішна є матеріальним втіленням Вищої енергії. Вища енергія має особливий специфічний характер та властивості, з допомогою котрих реалізується місія як мета народження аватара.

Тому діалог з Арджуною слід сприймати як передачу людині, яка в пошуку призначення,  Абсолютної Істини, де Крішна є Вищою Свідомістю.
Друге ж ім’я- Рама зустрічається  в староіндійському епосі «Рамаяна». Рама також відноситься до аватарів бога Вішну, втілення якого відбулося за багато тисячоліть тих подій, які нам описують в  «Махабхараті».

Рама – великий воїн, котрий звільняє світ від демона Равани, наділеного надлюдськими здібностями, що навіть богам Тріади не вдалося його утримати. В тім богам довелося реалізувати план порятунку самої землі від демона, і тут головну роль відіграє Рама (аватар бога Вішну) з возлюбленою Сітою (аватар богині Лакшмі). Скориставшись пристрастям Равани, заручаючись підтримкою Тріади, царевич Рама  перемагає демона, тим самим виконує своє призначення.

Також в Бхгавад-гіті присутнє ще одне ім’я – Хара. Уособлює перш за все прояв жіночого енергетичного аспекту «Великої мантри», до того ж виступає жіночою формою індуїстського божества. У вайшавській традиції його розуміють як кохану бога Крішни, котра п’ять тисяч років втілилася на Землі разом з ним. Тобто Радха є повним втіленням богині Лакшмі, з притаманними їй родючістю, достатком, спогляданням. Тонкість суті енергії виявлена безумовною відданістю та станом спонтанної любові до Вищої свідомості, відношенням індивідуальних Душа та Абсолюта, котрі мають потенціал єдності.

Велика мантра набула популярності в індуїзмі ще з початку XVI  століття через вайшнавського святого Чайтанью, завдяки котрому здійснювалася важлива місія щодо поширення співу  «Харі Крішни» в проповіді та подорожі по усьому індійському субконтиненту. Чайтяньєю було передбачено майбутнє великої мантри, що її буде співати кожне місто та село.

Відтак початок вайшнавської традиції започатковано святим Чайтаньєю Махапрабхою, деякі джерела розглядають цю персону як втілення Крішни в умонастрої Радхі – Божественній енергії. Інші традиції шанують чантанью як святого вайшнавського монаха та релігійного реформатора Бенгалії XVI століття. Міцно тримаючись викладеної  філософії Бхгавад-гіти, Чайтянья практикує, проповідує бхакті –йогу, встановлює поклоніння богу Крішні з багаторазовим повторенням Маха мантри, оголосивши її як одну із важливіших за будь-які теологічні вправи.

Саме ним було введено особливий тип спілкування з божеством – санкіртана, зробивши такий ритуал базисом в духовній практиці відданих. Чайтанья настільки був переповнений релігійного відчуття, що закликав аби адепти йшли  у  міські та сільські вулиці, танцювали, співали гімни, і мантрами прославляли великого Крішну. Найбільшого розмаху Велика мантра «Харі Крішна» набуває при Свамі Прабхупаді, завдяки його активній проповідницькій та просвітительській діяльності.

Свамі Прабхупада навчає, що  повторення мантри «Харі Крішна» є методом відродження свідомості Господа в кожній людині. На початку 60 –х років другої половини ХХ століття Прабхупада з вказівки гуру Сарасваті займається проповідництвом вчення Чайтаньї  за кордоном, тим самим намагаючись втілити пророцтво попередника. А тому в ході активної діяльності в американському місті Нью-Йорк 1966 року засновує «Міжнародне товариство свідомості Крішни». Ним засновано понад сто храмів вайшнавської традиції і по всьому світу поширив відому  Маха-мантру «Харе Крішна».

Через своє вчення доносив наступне: люди є живими духовними душами, які володіють отією свідомістю Крішни. Але перебування в матеріальному світі через вплив гун дещо негативно відображається на свідомості, а тому більшість перебуває в ілюзії (майя). А ілюзія полягає в тому, що спроба панування над матеріальною природою не вдається і таким чином людина перебуває  в міцних тисках суворого закону.

Хоч ми намагаємось докладати зусиль у покоренні матерії, в тім як не дивно знову потрапляємо в її залежність. І лише з відродженням у собі свідомості Крішни, боротьба з ілюзією матеріальної природи припиняється, а тому й припиняться людські страждання.

Пегас

Яка твоя реакція?

Радість
1
Щастя
1
Любов
1
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія

img-8 Історія

Культура Урук

Культура Урук є однією з найважливіших і найбільш досліджених археологами цивілізацій стародавнього світу. Розташована в ...
img-9 Історія

Історія Межиріччя

Межиріччя, визначне історичне період, що відзначається розквітом цивілізацій, які розташовані між великими річками, є ключовим ...