Існує легенда. У давнину Землю відвідували гості з Сіріуса. Це були розумні жителі водної стихії — щось на зразок дельфінів, хоч і не тільки. Люди-риби. Вони й поділилися своїми знаннями. Духовними. Магічніми. Технологічними. Існує Орден Сиріуса — один із насправді таємних на Землі Орденів, який досі зберігає Знання тієї епохи. Орден Сиріуса пов’язаний із досконалим знанням таємниць Вогню та Води. На територіях, де він діяв, завжди відбувалися (і відбуваються) водні та вогняні дива.
Тому не здається дивною поява Благодатного Вогню з південно-західного вікна храму Гробу Господнього — того ж напрямку на Сіріус. Ми знайдемо культові споруди народів Малі та Сонгаї, африканських дагонів, єгипетських будівельників пірамід, народів Близького Сходу та навіть храмів на Шляху Сантьяго — таких споруд десятки від Європи до Північної Африки — орієнтованими на Сіріус.
Сіріус у Північній півкулі вважається зіркою пророків. У Віфлеємі не лише священнослужителі храмів, а й звичайнісінькі жителі, розкажуть щиро і відверто — Віфлеємська Зірка — це Сіріус. Сіріус має дуже велике значення й у інших духовних течіях. Він вказав на місце народження Крішни у Матхурі і на місце народження Зороастра. Тому в нашій подорожі Ізраїлем ми звертали увагу на все те, що пов’язане з Сиріусом, а також з магією Вогню та Води.
У Гамлі починається дорога, що веде до Маагаль Рефаїм — Колес Духів. Від шосе до археологічного об’єкту веде ґрунтова дорога. Вона надто розбита, автобус пройти не може — йдемо п’ять кілометрів спекою пішки. Вже за три кілометри бачимо велику кількість невисоких стін, складених із каміння.
Після того, як ми, слідуючи за стежкою, переступаємо першу кам’яну стіну, енергетика різко починає зростати. Тільки тут починаєш усвідомлювати — перед нами залишки гігантського стародавнього міста, стіни яких утворюють не один геогліф. Серед цього міста — гігантське кам’яне колесо. У центрі колеса — кам’яне заглиблення та штучна печера. Енергія в ній справді величезна. У печері справді збивається стрілка компаса та робота електронних приладів. Очевидно, споруда справді є приймачем та накопичувачем космічної енергії, а можливо і станцією зв’язку або телепортом. У центрі колеса виникає відчуття нереальності — начебто потрапили до іншого всесвіту. В очах з’являється багато синього кольору. На фотографіях навіть сірі та жовті камені чомусь виходять синіми (або в синюватому серпанку). Довго не хотілося йти з Колеса Духів.
Колесо Духів знають у всьому світі. Тисячі езотериків з різних країн приїздять до Колеса Духів у день Зимового Сонцестояння. Не обходять місце увагою й найвідоміші журналісти світу.
Ігор Мехеда