Народився у 138 році до нашої ери в Римі. Походить з роду патриції Корнелії. Представляв цю гілку його прапрадід, диктатор, консул Публій Руфін, який очолював диктаторський режим з 291 по 285 рік до нашої ери (був вигнаний з сенату через переховування срібного посуд). Його ж прапрадід Публій Корнелій Сулла – жрець храму бога Юпітера. До того ж прадід і дід займали посаду преторів (212 та 186 рік до нашої ери), намісником на острові Сицилія став Пубілй Сулла. Батько Сулли – Луцій Корнелій одружувався двічі. У першому шлюбі народився син, якому дали ім’я Луцій, крім того він мав брата Сервія та сестру Корнелію. Ще в дитячому віці втратив свою матір, виховання займалася мачуха.
У чотирнадцяти річному віці отримав тогу, коли помер батько, не залишивши жодного завіту після себе. У 104 році до нашої ери сенат обирає заочно Гая Марія на посаду консула, той в результаті приходу до влади готує військо для відбиття атаки германців. Сулла виконував функції легата (посла), а в 103 році до нашої ери – військового трибуна при Гаї Марії. Відносини між Гаєм Марієм та Луцієм Суллою загострювалися. Ще коли Сулла був військовим офіцером Марій почав побоюватися його.
У 102 році до нашої ери Луцй здіснює перехід до Квінта Катули. Як легат Катули швидко увійшов в довіру, досягаючи неабияких успіхів у власній діяльності: перемога над альпійськими варварами, налагодження армійського оснащення. У 101 році до нашої ери приймає спільну участь у битві в Варцеллі з Катулом. Спільним тріумфом Катула та Марія в Римі закінчилася перемога над германцями.
В Кілії претора Суллу призначають намісником – проконсулом. За вказівкою римського сенату Луцієм Суллою робилася спроба возведення на трон в Каппадокії проримськи налаштованого Аріобарзана І «Філоромея» (у перекладі з латини -той, що любить римлян). Близько 97 року до нашої ери проримське угрупування обирає Аріобарзана І на трон. Дізнавшись про це цар Понту Мітрідат VI за допомогою чужих рук вдавався до спроб скинення з трону нового ставленика. На виручку приходить Сулла, який розбиває кападокійця Гордія та війська вірменського царя Тіграна ІІ.
Сулла проявляє себе як дипломат у питанні союзництва Парфії та Риму. Такі речі прямо суперечили римським традиціям, оскільки право голосу надається сенату. Як тільки Сулла повернувся до Риму його звинуватили в хабарництві та притягнули до відповідальності, згодом звинувачення було знято. Сулла діяв обачно, а тому своєї кандидатури на консульство не намагався висунути. У 90 році до нашої ери стає легатом при консулі Луції Юлії Цезарі. Війна заставила Суллу співробітничати з Марієм.
Сулла та Марій стикаються з небезпечними ворогами республіки – марсами. Перший отримав перемогу над ними. Більша частина року була проведена ним на Апеннінському півострові. У 89 році до нашої ери – очолює наступ на Кампанію та Самнію, ведучи битву з італіками, останні зазнали поразки разом з їхнім ватажком Луцієм Клуенцієм. Тридцять тисяч солдат, що тікали від Луція було знищено, а в місті Ноли ще двадцять тисяч. Було захоплено також місто Помпей. Увійшовши в Самнію здійснив штурм міста Еклан в хитрий спосіб: підпалив його хворостом, після чого місто капітулювало. Сулла навіть дозволив розрабувати місто римським солдатам. Після розбиття з тилу самнського воєначальника Мотили, захоплює столицю Бовіан. Він вочевидь виокремився серед інших як відважний військовий полководець був удостоєний обсіадінової корони. Повертається до Риму, не претендуючи на консула, чекаючи ще рік.
А до того часу після захоплення Азії Мітрідатом VІ Євпатором чинилися жорстокі розправи над римськими громадянами, у розісланих листах наказу царя про вбивство римлян вказувалася також велика нагорода. Царем Мітрідатом під тиском виганяється каппадокійський цар Аріобарзан І та віфінський Нікомед. Мітрідат скористався ситуацією послаблення римської республіки, місцеве населення виступаючи проти поборів римського намісництва повністю підтримало царя. Рим сподівався, що ця війна з ворогом буде настільки легкою, але помилявся. Із закінченням Союзницької війни Сулла все ж таки повертається в Рим. У 88 році до нашої ери його обирають консулом.
У 87 році до нашої ери відбувається підготовка військ Сулли в Греції у війні з царем Мітрідатом. Події в римі змусили Суллу затримати бій на вісімнадцять місяців. У 86 році до нашої ери – штурм Суллою Афін і цілковите його розграбування. Сулла захоплює Акрополь, порт Пірей, зруйнувавши військо-морський арсенал, розграбував крім одних храмів, відомий в Дельфах храм Аполлона. У 86 році до нашої ери – розгромлення військ полководця понтійського царя Мітрідата – Архелая в Орхомені. В паніці Мітрідат тікав від переслідування, намагався торгуватися з Суллою, але той наклав на нього податок у сумі двадцяти тисяч талантів, конфіскувавши частину кораблів і захопивши зброєю грецькі провінції наказав залишити межі Азії.
Суллою були звільненні полонені, покарані перебіжчики, злочинці в місті Понт. Проти прихильників Сулли в Римі виступили марійці і розпочали свої тиранські дії. Сулла був проголошений римськими солдатами імператором Греції. Новина про жорстоку розправу над консулом в Римі заставила його вчинити справедливий суд над вбивцями. Війська під командуванням Сулли йшли по Аппієвій дорозі, привертаючи до себе додаткові сили нобілів – Квінта ЦецеліяПія, Марка Ліцінія Краса, Гнея Помпея. У 83-82 році до нашої ери відбулася вирішальна битва Луція Сулли в Римі, в ході якої загинув Цінна. Грандіозна битва розпочалася при Коллінських воротах, правий фланг противника був розбитий Красом, хоч і зазнав не значної поразки. В результаті Суллі вдалося знищити марійців.
У 82 році до нашої ери – прихід до влади Луція Корнелія Сулли як диктатора. Ще до диктатури розпочалися проскрипційні списки, в яких вказувалися імена для повної ліквідації, в які увійшли особисті вороги імператора, багаті римляни. Якщо вбивця приносив голову того, хто значився за списком Сулла видавав йому два таланти срібла (дорівнює 40 кілограмам), коли ж раб – отримував свободу. У 81 році до нашої ери здійснює намір балотування в консули наступного року.
У 79 році до нашої ери Сулла залишає пост диктатора з невідомих для усіх причин. У 78 році до нашої ери востаннє з’являється на форумі консульських виборів. В цьому ж році помирає в Путевеолах. Кремацію тіла Сулли проводили на Марсовому полі, а поховання в Путеолах.
Пегас
