Лівонська війна – один із найбільших військових конфліктів XVІ століття, який розпочався у 1558 році із ворожого вторгнення Московського царства, із залученням Лівонської конфедерації, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Шведського та Данського королівств.
Військова кампанія розгорнулася на територіях таких сучасних держав як Естонія, Литва, Білорусія, Західна Росія. Згідно історичних свідчень, від початку перевага була за військами, очоленими московським царем Іваном ІV Грозним. В результаті була завойована Нерва, Дерпт з іншими містами та замками. У 1561 році Віленський договір ліквідував Лівонську конфедерацію, частина територій стала васальною для Великого князівства Литовського (Курляндія, Семігалія), інші ж увійшли до його складу.
Таким чином формувалася нова битва між двома державами – Московським царством та Великим князівством Литовським на території останньої. У 1563 році московському війську вдається захопити місто Полоцьк, а під Чашниками через рік терплять поразку. У 1565 – 1572 роках цар Іван Грозний вводить оприччину (особливу територію московського царя з підконтрольними йому військом, державним апаратом, державною казною).
Війна з Московським князівством закінчилася підписанням Люблінської унії з Польським королівством та об’єднанням в державу Річ Посполиту. У 1570-х роках Московському царству через великомасштабні походи Кримського ханства на нього вдається контролювати північну Прибалтику. Крім того царем Іваном Грозним створюється маріонеткове Лівонське королівство. У 1577 році московські війська зазнають невдачі під фортецею Ревель.
Об’єднані війська Речі Посполитої та Швеції домінують у битві з московськими військами біля замку Веден і завдають удару по ним. Війська польського короля і князя литовського Стефана Баторія в ході військової кампанії відбивають Полоцьк, опустошивши північно-західну частину Московського царства. Місто Псков захопити не вдалося. У свою чергу шведські війська під керівництвом короля Юхана ІІІ витіснили московські з самої Прибалтики, проте наступ на фортецю Горішок був призупинений.
Протистояння з московським військом змусило підписати два мирні договори. Ям-Запольська угода підписана у 1582 році терміном на десять років між Річчю Посполитою та московським царством в Ківеровій Горі (селі неподалік Запольського Яма). У 1583 році на річці Плюсс Швецьке королівство підписало мирну угоду з Московським царством терміном – 3 роки, тим самим закінчивши Лівонську війну.
Зрозуміло, що як результат Московське царство не мало нічого, ні завоювань, позбавлення земель, що межували з Річчю Посполитою, ні Прибалтики. Лівонську конфедерацію розділили Річ Посполита, Швеція та Данія. У цій війні Московське царство бажало вийти до Балтійського моря, але спроби виявилися невдалими.
Лівонська війна потрясла Східну Європу. Результатом війни стало припинення існування Лівонського ордену, сприяння в утворенні Речі Посполитої, економічний занепад Московського царства.
Зрештою Московське царство повністю було спустошене, цьому сприяли і набіги Кримського ханства. При правлінні сина Івана Грозного – царі Федорі І Івановичі були повернуті території з фортецею Копорьє, Ям, місто Івангород, узбережжя Фінської затоки.
Пегас
