Ранній Вітгенштейн: логічна картина світу
У своїй ранній праці Трактат логіко-філософський Вітгенштейн висунув тезу, що структура мови відображає структуру реальності. Світ складається з фактів, а не з речей, і кожне осмислене речення є логічною картиною факту. Філософія, згідно з цією концепцією, не створює нових істин, а прояснює межі мови. Те, що не може бути виражене в логічній формі, слід «обійти мовчанням».
Розрив із власною позицією
Після публікації «Трактату» Вітгенштейн вважав, що розв’язав усі філософські проблеми, і на певний час відійшов від академічного життя. Однак згодом він переглянув свої ранні переконання. Він дійшов висновку, що мова не має єдиної логічної структури, а функціонує в різних контекстах і практиках.
Пізній Вітгенштейн: мовні ігри
У пізньому періоді, викладеному в «Філософських дослідженнях», Вітгенштейн розробив концепцію мовних ігор. Мова розглядається не як дзеркало реальності, а як частина людської діяльності. Значення слова визначається його вживанням у певній формі життя. Це означає, що філософські проблеми часто виникають через неправильне розуміння функціонування мови.
Філософія знову стає терапевтичною — вона не будує системи, а розплутує концептуальні помилки.
Австрійський стиль мислення
У Вітгенштейні виразно проявляється характерна риса австрійської традиції:
- недовіра до абстрактної метафізики
- прагнення ясності
- інтерес до мови як до ключа розуміння світу
Він завершив лінію, започатковану Брентано, але зробив її світовим феноменом.
Філософське значення
Людвіг Вітгенштейн радикально змінив уявлення про завдання філософії. Вона перестає бути метафізичним будівництвом систем і стає аналізом способів мовлення, у яких ми живемо. Його творчість показала, що філософія — це не створення теорій, а прояснення мислення. І саме в цьому проявляється найвищий внесок австрійської традиції у ХХ столітті.
Іван Гудзенко
