Пагорб, на якому стоїть Лінкольнський собор, був стратегічно важливим місцем ще до римського періоду. Його укріплення забезпечували природний захист, що згодом стало причиною вибору цієї локації для зведення релігійного центру. За часів норманського панування Лінкольн перетворився на одне з головних міст країни, а в 1072 році тут було засновано єпископство.
Витоки та руйнування першого собору
Перший єпископ Лінкольна, Ремігій де Фекамп, збудував собор, який було освячено у 1091 році. Це була монументальна споруда, що втілювала ранньоготичний стиль, який лише починав поширюватися в Англії. Проте будівля не проіснувала довго: у 1185 році сильний землетрус майже повністю її зруйнував. Від первісного собору донині збереглася лише частина західного фасаду, який нагадує про норманське походження пам’ятки.
Відродження за єпископа Гуго Лінкольнського
Наступного року після катастрофи єпископом став Гуго Лінкольнський, чернець із Бургундії, який згодом був канонізований. Він розпочав грандіозну програму відбудови собору, надавши йому нове архітектурне обличчя, що поєднало витонченість французької готики з англійською монументальністю. Після смерті Гуго в 1200 році його поховали в самому соборі, і навіть король Джон взяв участь у похоронній процесії, несучи труну. Святиня Гуго Лінкольнського стала місцем паломництва для тисяч вірян.
Архітектурна еволюція та символіка
Протягом XIII століття Лінкольнський собор зазнавав численних добудов. Його центральним елементом став знаменитий Хор Ангелів — архітектурна перлина, відома завдяки витонченим різьбленим зображенням ангелів. Саме тут зберігається легендарна фігура так званого чортика Лінкольна — кам’яної істоти, яка стала символом міста. За переказом, чортик бешкетував, кидаючи каміння в ангела, і був покараний, перетворений на камінь назавжди.
У 1280 році Хор Ангелів було урочисто освячено за присутності короля Едуарда І та його дружини, королеви Елеонори. Після смерті королеви частину її внутрішніх органів поховали саме тут, що підкреслило сакральну значущість собору.
Найвищий шпиль середньовічної Європи
У 1310 році центральну вежу Лінкольнського собору перебудували, піднісши її до висоти 81 метра. Через рік над нею звели гігантський дерев’яний шпиль, який довів загальну висоту споруди до приблизно 160 метрів. Упродовж двох століть Лінкольнський собор вважався найвищою будівлею світу, випереджаючи навіть піраміди Єгипту. Лише у XVI столітті, коли шпиль зруйнував шторм, собор утратив цей титул, але не своє архітектурне значення.
Завдяки своїй винятковій архітектурі та історичному значенню Лінкольнський собор залишається одним із найшанованіших релігійних центрів Великої Британії. Його внутрішній простір неодноразово ставав майданчиком для зйомок художніх фільмів. Зокрема, у стінах собору проходили зйомки стрічок «Код да Вінчі» (2006) та «Молода Вікторія» (2009), що лише зміцнило його культурну впізнаваність у сучасному світі.
Іван Гудзенко
