Ніч, яка змінила світ
За переказами, Лейлат аль-Кадр стала моментом, коли ангел Гавриїл зійшов до Пророка Мухаммада, який усамітнився для медитації в печері Хіра поблизу Мекки. Перші слова, які почув Пророк, були: «Ікра!» («Декламуй!»). Це був заклик до читання, пізнання та розуміння Божественного слова. Так почалося одкровення Корану, яке тривало протягом 23 років і стало основним джерелом духовного, морального та правового керівництва для мусульман.
Ця ніч описується в Корані як «краща за тисячу місяців» (сура Аль-Кадр, 97:3). Вона символізує не лише момент передачі знання, але й безмежну милість Аллаха, який обрав людство для отримання Свого слова.
Однією з найцікавіших особливостей є те, що точна дата цієї ночі залишається невідомою. Вважається, що вона припадає на одну з останніх десяти ночей Рамадану, особливо на непарні дати. Для мусульман-сунітів найчастіше цю ніч відзначають 27-ї ночі, тоді як шиїти вшановують її переважно 23-ї ночі. Однак невизначеність дати має глибокий духовний сенс: вона заохочує віруючих до пошуку, до більш наполегливого поклоніння та роздумів протягом усіх останніх ночей Рамадану.
Ритуали та духовна практика
Лейлат аль-Кадр — це ніч молитви, роздумів і вдячності. Мусульмани проводять цю ніч у поклонінні, читають Коран, здійснюють добровільні молитви і звертаються до Аллаха з проханнями про прощення та благословення. Багато віруючих обирають для цього мечеть, де вони можуть повністю присвятити себе духовним практикам. Деякі мусульмани також усамітнюються в мечеті протягом останніх десяти днів Рамадану, щоб повністю зосередитися на поклонінні.
Ця ніч також є нагадуванням про важливість кадару— Божественного передвизначення. Віруючі вважають, що в цю ніч ангели приносять на землю рішення, які визначають долі людей на наступний рік. Тому молитви цієї ночі наповнені надією на милість Аллаха та прагненням до духовного очищення.
У сучасному світі, де панує метушня та матеріальні цінності, Лейлат аль-Кадр нагадує про важливість духовного життя. Ця ніч — це час, коли віруючі можуть зупинитися, подумати про свої вчинки та відновити зв’язок із Богом.
Іван Гудзенко
