У своїх літературних творах Лавкрафт створював цікаву реальність. Дивні істоти, які живуть у пагорбах, й яких не треба звідти закликати. Інші істоти, які здатні захистити від пагорбних істот, й живуть вони у озерах.
Залишки прадавніх храмів, що є брамами між світами. Можливість мандрувати нескінченністю та вічністю. Боги хаосу, які мали владу над нашою світобудовою до тієї миті, як влада змінилася — перейшла до богів порядку. Й багато чого ще. Тисячі сторінок текстів.
Видавництва видали твори Говарда Філіпса Лавкрафта майже усіма мовами світу. Його фанати створили цілий «лавкрафтовський всесвіт». Кінематографісти відзняли десятки фільмів. Темою зацікавилися сотні мільйонів людей. Деякі люди навіть повірили, що все, що розповідає Лавкрафт – правда й почали виконувати обряди з його книжок.
Фанати Лавкрафта запитували одне одного – ще раз й ще раз: джерела його знань про надприродне.
Й – одне з таких джерел було знайдено. Це – жінка Говарда Філіпса Лавкрафта Соня Грін. Вони разом працювали у редколегії популярних журналів. Навіть разом створювали перші оповідання (найбільш відоме з яких – «Жах на пляжі Мартін»). Й усю містичну інформацію, а також казки, легенди, фольклорні оповіді, якою володіли, передавали одне одному. Творчість цих двох авторів сильно вплинула на розвиток світової культури.
Але цікаво було дослідити, з якими саме легендами, казками та оповідями мала справу у дитинстві Соня Грін? Й виявилося… що з українськими! Соня Грін народилася у місті Ічня (Прилуцький район Чернігівської області, Україна), 7 років жила у Ічні, а у 1892 переїхала з рідними спочатку до Ліверпулю, а звідти до Нью-Йорку.
Подивимося тепер на цікавості Ічні та Ічнянського району. Про що Соня могла тут почути, що подивитися?
Біля Ічні виявили поселення скіфське та поселення черняхівської культури. За часів давньої Русі місто вже існувало та мало назву Яськове. У Ічнянському районі є маєток Качанівка панів Тарнавських. У народі існують легенди, що у маєтку живуть духи, й, іноді, коли відвідувачі йдуть маєтком, хтось невидимий відчиняє перед відвідувачами двері. Біля маєтку є величний парк, а у ньому 12 озер – загальна площа поверхні води у озерах складає 125,63 га! У 2021 році заповіднику Качанівка виповнилося 40 років.
У 22 кілометрах від Ічні знаходиться маловідомий монастир. «У лісі знаходиться діючий чоловічий монастир. Розташувався він у гущавині невеликого лісу у шести кілометрах від села Буди», — повідомляє Ічнянська газета «Трудова слава». Цитуємо: «Мова про Вознесенську церкву, яка збудована під Радьківкою, Прилуцького району. За переказами місцевих, на під’їзді до неї, метрів за 50, у машині починає чимось пахнути. Комусь здається, що війнуло сирістю від болота, а кому й ледь відчутним ароматом мира. Або виникає непереборне бажання знову туди повернутися. Кажуть, що декілька разів церкву хотіли відродити товстосуми. За таке нібито всі гріхи прощаються. Та відразу після серйозних намірів у благодійників починалися серйозні проблеми в бізнесі і ті кидали затію, тому церква так довго реконструюється. Ну і топова легенда – під святинею є тунель, який веде чи то до Густинського монастиря, чи до самісіньких Прилук. А ще, говорять, споруда прихищає людей, які мають потребу у захисті від небезпечних життєвих або природних умов.
Але найдивнішим є те, що храм цілодобово відкритий для відвідувачів. Замків на дверях немає, можна хоч в ночі прийти, взяти свічку і піти, заплативши за неї чи ні. А навіщо закриватися від людей, щоб не вкрали? Так цупити там нічого, немає ніякої розкоші, ні позолоти, ні хоча б трохи старих ікон. Нічого, що зазвичай лише відволікає від молитви. Саме за таку аскетичну атмосферу отець Петро і обрав місце для молитов». Завершення цитування.
А далі – взагалі цікаво! Цитую Віталія Назаренка, видання «Земля і Воля», рубріка «Академія успіху»: «На Уралі – Аркаїм, у Британії – Стоунхендж, в Україні – Безводівка! На Чернігівщині поблизу містечка Ічня на плато Безводівка розташована група курганів, призначення яких було невідоме до цього часу. Земляні насипи, які охоплюють площу близько 20 квадратних кілометрів, донедавна не пов’язували між собою. Вчені описували їх як погребальні кургани кочівників і датували ІІ-І тисячоліттям до нашої ери. Проте жодних поховань там так і не виявили. Місцеві краєзнавці відстоюють іншу думку. Шляхом поєднання старих топографічних карт та складних математичних розрахунків дослідники з’ясували, що кургани – це єдиний комплекс, що має наукове призначення. Краєзнавці припускають: кургани на плато – це древня пригоризонтна обсерваторія, яка виникла практично водночас із Аркаїмом та Стоунхенджем три з половиною-п’ять тисяч років тому. Безводівка – інструмент неймовірних масштабів, деталями якого є земля, небо і космічні об’єкти». Завершення цитати.
Дуже цікавий регіон. Треба подовжувати його досліджувати. Ми зняли тільки верхній інформаційний прошарок – а вже скільки цікавого знайшли. А прошарків ще багато. Й, до речі, зрозуміло, де можна було знайти ідеї про пагорби, кургани, зв’язок пагорбів та курганів з нескінченістю та вічністю, озера, духів, що живуть у озерах та у маєтках, містичні підземелля – про все це Соня Грін можливо, розповідала Говарду Лавкрафту, обговорюючи легенди та оповіді з свого далекого дитинства у Ічні. Тому я впевнений – у Ічні та ічнянському районі ми можемо знайти й розгадати ще багато таємниць давніх часів.
Ігор Мехеда