Папороті розповсюджені фактично по всій планеті! Майже у всіх народів Землі є повір’я про цвітіння папороті й її чарівні квітки. Кажуть, що кожен вид папороті квітує по-своєму, квітки різних папоротей відрізняються одна від одної, й кожна квітка кожного виду папороті має притаманні саме їй містичні властивості. Світова Душа Папороті дуже давня та мудра, тому з нею розмовляли жерці й так відкривали прадавні таємниці Всесвіту.
- Зв’язок легенд про цвіт папороті з днем Літнього Сонцестояння (ніч після найдовшого дня року 21 червня) зрозумілий. Сила Сонця проектується на рослинний світ. Також й з Весіллям Купайла (ніч з 6 на 7 липня – афелій орбіти Землі навколо Сонця). Питання викликає Горобина Ніч. Що кажуть етнографічні джерела? Бог Сонця може спроектувати свою силу на поверхню Землі не тільки у ніч Сонцестояння й не тільки у ніч Афелію, але й у випадкову точку часу. Тобто, Горобина Ніч – це не фіксована дата, а така, яка постійно подорожує в часі. Тобто, вогняна квітка з’являється раптово. Й приводить у рух стихії. Ось була у природі тиша, аж раптом небо вкривається зірницями. Наближаються грозові хмари з сотнями блискавок, які супроводжують сотні розкатів грому. Блискавки б’ють настільки часто, що зливаються у суцільне світло, воно мерехтить, як плоди горобини (звідти й назва), а громи зливаються у суцільний гул. Починається сильний вітер й дуже сильний дощ. Яри й низини затоплюють величезні маси води, утворюючи великі озера. Вітер гонить по воді величезні хвилі та згинає дерева у лісі майже до землі. Це буяння усіх стихій триває доти, доки цвітіння вогняної квітки не завершується. А тоді стихії заспокоюються й знову настає тиша, наче ніякого буяння стихій й не було.
- Згідно з дослідження ботаніків на нашій планеті існує 10600 видів папороті. Серед них є такі, які нібито на папороть й не схожі. За фольклорними переказами, кожна папороть має свої властивості й свій містичний цвіт. Ось що розповідають про безщитник жіночий, найпоширеніший від папороті у наших лісах. На зворотньому боці його листя є чорні цяточки. Саме вони починають світитися у містичні ночі, світіння схоже на світлячків. Тоді треба зірвати такий листочок та проковтнути його. А папороть венерине волосся світиться білою сферою, ніби утвореною з туману. Наймістичнішою папороттю вважається чорний кочедижник. Його вогняна квітка має доторкнутися до крові людини.
- Що дає за легендами взаємодія з квіткою папороті? Відкриваються знання. Люди починають бачити справжнє підґрунтя усіх подій. Бачать заховані скарби. Бачать духів стихій й розуміють їх мови. Розуміють тварин. А квітка чорного кочедижника взагалі може дати безсмертя фізичному тілу людини. Й можливість ходити по усіх існуючих світах, у тому числі потойбічних, а також у світи, де живуть боги та богині.
- Містики розповідають, що є Світова Душа Папороті, яка водночас втілена в усіх папоротях Всесвіту. Їй стільки ж років, скільки й самим папоротям. А ботаніки стверджують, що папороті існують на Землі понад 405 мільйонів років! Жерці викликають Світову Душу Папороті в храмах або на магічне коло й спілкуються з нею, як з надприродною істотою, за допомогою мантичних практик. Вважається, що Душа Папороті має дуже багато знань та сили. Її просять передати знання та силу у чашу з водою та випивають цю воду, отримуючи знання й силу всередині себе.
Що ще ми знаємо про папороть як містичну рослину? Сільські знахарі тримають у будинку сухі листя папороті для збільшення своєї сили. Ті, хто хоче стати ясновидцем, додають листя папороті у свої намиста. А також саджають папороті біля меж свої садів або біля тинів. Ті, хто знайшли цвіт папороті, можуть бачити руйнівних духів, та, при бажанні можуть контролювати їх за допомогою сили волі. Найбільше світіння папоротей відбувається справжньої опівночі (середина ночі – серединна точка між заходом та сходом сонця, або сонце у точці надиру (надир – точка, протилежна зеніту)).
Й, нарешті, вважається, що сама людина це також вогняна квітка. Ноги це корені, руки листя, голова бутон. Й що взаємодія з папороттю може активувати цю вогняну людину-квітку всередині нас.
Ігор Мехеда
