Барокова культура і стиль мислення
Філософія Києво-Могилянської академії формувалася в контексті барокової культури. Бароко поєднувало глибоку релігійність із інтелектуальною витонченістю, символічність — із раціональною аргументацією. Цей стиль вплинув і на філософські тексти. Українська барокова філософія прагнула гармонії між вірою і розумом, зберігаючи християнську основу, але активно використовуючи європейські інтелектуальні здобутки.
Схоластика в українському контексті
У Києво-Могилянській академії викладали арістотелівську логіку і метафізику в дусі західноєвропейської схоластики. Проте це не було простим копіюванням. Викладачі адаптували схоластичні курси до українського культурного і конфесійного контексту.
Філософія слугувала не лише теоретичній підготовці, а й формуванню духовної і політичної еліти.
Поєднання традиції і новочасних впливів
У XVII–XVIII століттях українські інтелектуали активно знайомилися з ідеями Нового часу. Через академію в Україну проникали елементи картезіанства, нової науки, раціоналістичної методології. Водночас зберігалася вірність християнській антропології та моральному вченню. Таким чином, українська філософія цього періоду перебувала на перетині середньовічної і модерної традицій.
Логіка і метод
Особливу увагу в академії приділяли логіці як інструменту мислення. Студенти вчилися аргументувати, аналізувати поняття, розрізняти форми суджень і доведень. Це формувало раціональну культуру, що відрізнялася від суто містичного типу мислення попередніх століть.
Філософія ставала інтелектуальною дисципліною, а не лише моральним повчанням.
Антропологія і мораль
Барокова українська філософія зберігала сильний етичний вимір. Людина розглядалася як істота, покликана до духовного вдосконалення. Свобода волі, відповідальність, чесноти — ці теми залишалися центральними. У цьому проявляється спадкоємність із давньоруською традицією, але вже в академічно систематизованій формі.
Києво-Могилянська академія стала середовищем, у якому сформувалися мислителі, що визначили подальший розвиток української філософії. Саме в цій інтелектуальній атмосфері зростала постать, яка стане символом української духовної традиції — Григорій Сковорода.
Барокова академічна філософія підготувала ґрунт для переходу від схоластичної системності до особистісно-екзистенційної філософії Сковороди.
Філософія Києво-Могилянської академії стала першим зрілим етапом української академічної думки. Вона поєднала православну традицію з європейським інтелектуальним досвідом, створивши підґрунтя для модерної філософської культури.
Без цього етапу неможливо зрозуміти ні українське Просвітництво, ні подальший розвиток національної ідеї.
Іван Гудзенко
