Сучасна автономна Країна Басків була створена за статутом автономії 1979 року. Її політична система включає парламент та уряд на чолі з президентом. Столицею є місто Віторія-Гастейс. Загальна площа регіону становить 7 235 км², а чисельність населення у 2011 році досягала понад 2,18 млн осіб.
Географія та клімат
Рельєф Країни Басків вирізняється гірським характером. У Віскайї та Гіпускоа панують зубчасті хребти, які перетинають короткі швидкі річки, прорізаючи вузькі ущелини. Середньорічна кількість опадів сягає близько 1 270 мм, а в районі Сан-Себастьяна перевищує 1 500 мм. Для півночі регіону характерний вологий атлантичний клімат, тоді як у південній Алаві переважає субсередземноморський тип клімату з більш сухими умовами.
У басейні річки Ебро розташовані невеликі громади серед виноградників і полів. У Піренеях поселення мають розсіяний характер, із традиційними господарствами caserío, де обробляли невеликі ділянки землі. Сільське господарство регіону завжди поєднувалося з вівчарством і землеробством, а після завезення з Америки кукурудзи та картоплі оброблювані площі значно зросли.
Економіка та індустріалізація
З XIX століття Країна Басків стала одним із найбільш індустріалізованих регіонів Іспанії. Провінції Віскайя та Гіпускоа активно використовували поклади заліза й деревини, що дало поштовх розвитку металургії. Більбао перетворилося на головний промисловий і фінансовий центр, де зосереджені металургійні, хімічні та харчові підприємства. Паперова промисловість розвинулася в Толозі та долині річки Орія.
Водночас Країна Басків має потужний сектор послуг. Доностіа–Сан-Себастьян стала важливим курортним містом, тоді як Більбао з кінця ХХ століття перетворюється на культурний і туристичний центр. Символом цього процесу стало відкриття 1997 року Музею Гуггенхайма, спроєктованого Френком О. Гері, який став одним із головних архітектурних символів сучасної Іспанії.
Населення та культура
Близько 80% жителів зосереджено у Великому Більбао та вздовж узбережжя. Водночас у гірських районах продовжує зберігатися традиційна культура з її особливим господарським укладом. До кінця XX століття інтенсивна урбанізація та еміграція до Франції й Америки спричинили занепад традиційних форм життя в сільських caserío.
Країна Басків також відома збереженням своєї самобутньої мови — еускери, яка не належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Її відродження стало важливою частиною культурної ідентичності в умовах модернізації.
Політична історія та автономія
Баски протягом тривалого часу прагнули політичної автономії. У жовтні 1936 року був ухвалений перший статут, за яким утворився автономний уряд під керівництвом Баскської націоналістичної партії (EAJ-PNV). У роки Громадянської війни баски підтримали республіканців, але після перемоги Франко автономію скасували, а її лідери емігрували.
У 1959 році частина націоналістів створила організацію ETA (Euzkadi Ta Azkatasuna, «Батьківщина та Свобода»), яка розпочала кампанію збройного насильства проти іспанської держави. Діяльність ETA протягом десятиліть була однією з головних загроз для політичної стабільності Іспанії.
Після відновлення демократії новий статут автономії був затверджений у 1979 році. Баскська націоналістична партія повернула собі провідні позиції у політичному житті. Попри це, теракти ETA продовжувалися аж до початку XXI століття. У жовтні 2011 року організація офіційно оголосила про остаточне припинення насильницької діяльності.
Сьогодні Країна Басків поєднує високий рівень індустріалізації з розвиненою культурною сферою. Вона є одним із найбагатших регіонів Іспанії, відома своєю кухнею, музеями та фестивалями. Водночас баскська ідентичність залишається важливим чинником місцевої політики, яка продовжує балансувати між інтеграцією в іспанську державу та збереженням власної автономії.
Іван Гудзенко
