Історичний контекст
Юність поета припала на період занепаду Римської республіки. Він пережив громадянські війни Марія і Сулли, протистояння Помпея та Цезаря, а згодом — остаточний конфлікт між Октавіаном і Антонієм. Атмосфера хаосу безпосередньо впливала на світогляд поета, що особливо відчутно у його елегійному погляді на втрати та руйнування. Відомо, що Вергілій, як і Горацій, глибоко відчував страх і втому від громадянського лихоліття.
Особисте життя
Вергілій не мав міцного здоров’я, уникав політичної діяльності й ніколи не одружувався. Його життя більше нагадувало шлях ученого-самітника. Слава, здобута завдяки поезії, поступово привела його до кола Мецената — одного з ключових діячів у культурній політиці майбутнього імператора Августа. Попри своє провінційне походження, він став невід’ємною частиною римської інтелектуальної еліти.
Вергілій і Рим
Область Цизальпінська Галлія, звідки походив поет, була повністю включена до складу Італії лише 42 року до н. е. Це зміцнило його зв’язок із Римом, що виріс у творчу й особисту відданість імперській ідеї. Уже в першій еклозі відчувається захоплення поета столицею, її величчю та новими можливостями епохи Августа.
Наприкінці життя Вергілій працював над «Енеїдою», яка стала його найвідомішим твором. У 19 році до н. е. під час повернення з подорожі Грецією він тяжко захворів і помер у Брундізії. За переказами, поет бажав спалити незавершену поему, та Август наказав зберегти її — рішення, яке визначило весь подальший розвиток європейської літератури.
Іван Гудзенко
