Батьком Архілоха був Телесікл — заможний мешканець Пароса, який заснував колонію на острові Тасос. Архілох жив як на Паросі, так і на Тасосі. У його поезії згадується сонячне затемнення 6 квітня 648 р. до н.е. та багатство лідійського царя Гігеса, що правив у VII столітті до н.е. Подробиці його життя відомі переважно з поезії, яка, однак, є ненадійним джерелом, оскільки багато описаних подій могли бути вигаданими або стосуватися символічних персонажів.
Проте археологічні знахідки частково підтверджують традиційну біографію. Два давні написи на честь Архілоха знайдені на Паросі: напис Мнесієпа (III ст. до н.е.) і напис Сосфена (I ст. до н.е.). Уже в V столітті до н.е. афінський політик та інтелектуал Критій сприймав поезію Архілоха буквально і засуджував його за надмірну відвертість.
Архілох, ймовірно, служив солдатом. Згідно з античними переказами, він воював проти фракійців на материку біля Тасоса і загинув у битві з воїнами з острова Наксос.
Його поезія сповнена гніву, іронії та сатири, зробила йому сумнівну репутацію ще в античності. Він був першим відомим грецьким поетом, який використовував елегійний двовірш, різні ямбічні та хореїчні метри — від диметра до тетраметра, а також еподи, ліричні розміри та асінартети (поєднання різних розмірів). Він майстерно поєднував гомерівські формули з живою розмовною мовою. Архілох — перший європейський автор, який зробив особисті почуття та досвід головною темою поезії.
За технічну майстерність Архілохом захоплювалися пізніші поети, зокрема Горацій. Водночас його твори зазнавали критики — особливо з боку моралістів, таких як Піндар (V ст. до н.е.).
Іван Гудзенко
