Походження та створення Кодзікі
Твір Кодзікі був укладений у 712 році з усних переказів, що передавалися поколіннями при імператорському дворі. Його створення пов’язують із діяльністю придворного історіографа О-но Ясумаро, який за наказом імператриці Ґеммей систематизував стародавні перекази, міфи та родоводи імператорів. Оскільки японська писемність тоді ще не існувала, текст записали за допомогою китайських ієрогліфів, що використовувалися для передачі звуків японської мови. Така особливість робить Кодзікі не лише історичним, а й лінгвістичним документом, який засвідчує ранній етап формування японської писемності.
Структура та зміст
Літопис складається з трьох частин, що охоплюють період від міфічного створення світу до правління імператриці Суйко у 628 році. У першій частині розповідається про богів, які створили небо й землю, зокрема про Ідзанагі та Ідзанамі — божественних прабатьків японських островів. Друга частина описує діяння богині Аматерасу — небесного предка імператорського роду, а також численні легенди про героїв і духів, що втілюють природні сили. Третя частина має більш історичний характер і присвячена формуванню імператорської влади та заснуванню державності.
Релігійне та культурне значення
Кодзікі посідає центральне місце у формуванні синтоїстської системи вірувань. У ньому закладено основи обожнення природи, культ предків і шанування імператора як нащадка богині сонця Аматерасу. Цей текст розкриває давні уявлення японців про гармонію між людьми, природою і богами, а також демонструє морально-етичні принципи, що стали підґрунтям японської духовності.
Упродовж століть Кодзікі залишався малодослідженим, доки в XVIII столітті вчений Мотоорі Норінаґа (1730–1801) здійснив глибоке тлумачення цього твору. Його «Анотація Кодзікі» у 49 томах стала фундаментальним дослідженням синтоїстської філософії та японської національної ідентичності. Саме завдяки йому текст отримав нове прочитання в контексті японського просвітництва та культурного відродження.
Переклади та поширення у світі
Перший переклад Кодзікі англійською мовою було опубліковано у 1882 році, що зробило твір доступним для західних дослідників. Відтоді літопис неодноразово перекладали та коментували різними мовами, розглядаючи його як унікальний приклад поєднання міфології, історії та релігійної думки. Сьогодні Кодзікі залишається не лише джерелом для вивчення японської культури, а й символом її неперервної традиції — від міфічного минулого до сучасної духовності.
Іван Гудзенко
