Канонічне місце та відмінності у традиціях
У єврейській Біблії Книга Естер розташована після «Еклезіаста» та «Плачу Єремії». У протестантському каноні вона міститься між «Неємією» та «Йовом». У римсько-католицькій традиції текст розташований між «Юдифою» та «Йовом» і включає шість додаткових розділів. Ці уривки відсутні в єврейській та протестантській Бібліях, але вважаються канонічними в католицькій та поміщені до апокрифів у протестантській. Вони були додані до грецького перекладу Септуагінти і спрямовані на посилення релігійного звучання книги.
Сюжет і головні персонажі
Сюжет Книги Естер пояснює походження свята Пурім. За оповіддю, Естер, єврейка, яка стала дружиною перського царя Ахашвероша (зазвичай ототожнюваного з Ксерксом I), разом із двоюрідним братом Мордехаєм врятувала свій народ від винищення. Головний міністр царя Аман спланував різанину та призначив дату її проведення жеребкуванням (пурім). Проте завдяки втручанню Естер цар скасував наказ, а сам Аман загинув на шибениці, яку збудував для Мордехая. У день, що мав стати днем винищення, євреї здобули перемогу над ворогами. Згідно з книгою, Пурім був встановлений як пам’ять про ці події.
Попри яскравий сюжет, більшість дослідників розглядають його як легендарний. Питання про те, яка реальна історична подія могла стати основою для книги, залишається відкритим.
Походження і час написання
Дослідники відносять створення книги до різних періодів. Існує припущення, що вона могла бути написана у першій половині II століття до н. е., хоча деякі традиції пов’язують витоки свята Пурім із часами вавилонського вигнання (VI століття до н. е.). Книга має світський характер: у ній жодного разу не згадується ім’я Бога, що відрізняє її від більшості біблійних текстів. Це стало причиною дискусій щодо її включення до канону як у юдейській, так і в християнській традиції.
Щоб компенсувати цю особливість, у Септуагінті до тексту було додано молитви та уривки, що підкреслюють релігійну відданість Естер і Мордехая. У католицькій Біблії вони вважаються невід’ємною частиною книги.
Книга Естер займає особливе місце в юдейській традиції. Її читання на свято Пурім має важливе символічне значення, адже воно увічнює пам’ять про виживання єврейського народу в умовах загрози знищення. У християнстві цей текст сприймається інакше: у католицькій і православній традиції, завдяки доповненням, книга отримала виразніше релігійне забарвлення, тоді як у протестантизмі вона зберігає свій оригінальний світський характер.
Іван Гудзенко
