Народився в місті Олександрія (Єгипет) в 100 році нашої ери. Займався астрономічними спостереженнями. Його авторству приписують монографію під назвою «Альмагест».
У ній містилися практично усі тогочасні астрономічні знання Греції та Близького Сходу.
В астрономічній науці ніхто не міг зрівнятися з Птолемеєм. Про життя самого Клавдія Птолемея мало відомо, не згадують і античні автори. Історичні праці першого століття підтверджують наявність зв’язку Клавдія з Птолемеями (царська династія), проте істориками, що таке припущення необхідно вважати помилковим, оскільки це лише спів падіння імен і не більше. Саме ж родове ім’я може вказувати на римське громадянство, отримання також громадянства його нащадками та його присвоєння імператором Клавдієм.
Єдиним свідоцтвом життя Клавдія Птолемея виступають його праці, послідовно розташовані за хронологією та посиланнями. На відміну від ненадійних біографічних свідчень авторів пізньоантичного та візантійського періоду, можемо виокремити Феодора Мелітеніота та його твердження щодо походження Клавдія з Птолемаїди Гермієвої (розташована у верхній частині Єгипту). Також підтверджуються факти використання Птолемеєм ресурсів Олександрійської бібліотеки.
Із основних праць видатного вченого можна виділити «Велику математичну побудову з астрономії в тринадцяти книгах». У грекомовному варіанті вона отримала назву Μεγήστε, а в арабомовному «Альмагест». Саме в ній Птолемеєм було сформульовано складну геоцентричну модель світу, в якій продемонстрував себе вмілим механікамом, зумівши представити нерівномірний рух небесних світил в комбінованому рівномірному русі епіциклів. У праці містився каталог зоряного неба. Перебуваючи в Олександрії Птолемей мав можливість спостерігати сорок вісім сузір’їв. Дану систему почали використовувати у західноєвропейському та арабському світі.
Методологія питань Птолемея , на відміну від його попередників є складною, викликає в дослідників диспути, які в свою чергу беруть початок від арабських коментаторів у ІХ столітті нашої ери. Зоряний птолемеївський каталог мав за основу попередній, розроблений Гіппархом.
Свої спостереження Клавдій проводив за допомогою винаходу — астролябія, також приписують винайдений ним трикветріум – потрійна лінійка для визначення на карті зоряного неба. У наступній праці, що отримала назву «Підручні таблиці» — розробляє вдосконалену астрономічну таблицю, зручно і практично використавши її для розрахунку становища планет та астрономічних явищ. У подальшій праці «Планетні гіпотези» автор робить спробу побудови механічної картини світу, відповідної до абстрактних геометричних моделей різних небесних світил.
У трактаті Птолемея «Про планісферу» розглядається саме питання проекції кіл небесної сфери та екватора. Сама ж проекція досліджується через прилад – плоску астролябію, яким вчений визначає час сходу та заходу небесних світил. А також астрономом була складена математична таблиця хорд, крім того введено поділ на градуси, хвилини, секунди. Трактатом «Оптика» Клавдій намагається йти за уявленням античності про природу зору. Трактат складається з п’яти книг.
Перша — містить роздуми щодо зору та світла; друга — розглядає аспекти сприйняття та опису зоревого обману; третя — здійснює опис законів відображення і властивості плоскості та випуклості дзеркала; четверта — геометричні дзеркала; п’ята — закони стосовно заломлення світла та описує таке явище як «атмосферна рефракція».
Клавдій Птолемей до того відомий через введення теорії системи висоти звуку та їхнього розмежування. Було зроблено своєрідний поділ у музиці на інтервали, види консонансів (кварта, квінта, октава), лади. Йому належить ціла праця по музиці «Гармоніка», до глав якої у ІІІ столітті нашої ери Порфирій написав коментарі.
Важливий акцент у творчості Птолемея зміщений на солідну працю вченого, датовану серединою ІІ століття нашої ери «Керівництво з географії». Складається вона із восьми книг – зібрання усіх знань зі всього світу. Даним трактатом поклав основу математичній географії, насамперед картографії. Розроблені Клавдієм Птолемеєм географічні карти до нас так і не дійшли, можливо були втрачені.
Не менш важливим є «Канон царів», який увійшов до «Підручних таблиць». Укладений список в чіткій хронології демонстрував час правління імператорів Асирії, Вавилону, Персії, Македонії, Риму, включно до Птолемея. Цей канон відграє велике значення, адже детально описує хронологію Стародавнього Світу в цілому.
Останній кінцевий трактат автора «Тетрабіблос» присвячується ним такій розвиненій науці як астрологія. Якщо на думку Птолемея згідно теорії можливе передбачення поведінки небесних тіл, то її можна використовувати і для передбачення подій на землі. Тут описується значний вплив планет на Сонце та Місяць. Астрономічні явища виступають як фактори природи. Праця складається із чотирьох книг, звідки і її назва «Чотирикнижжя». У першій книзі йде опис загальних астрологічних концепцій; у другій — розглядається впливовість небесних феноменів на погоду, тоді ж як у третій та четвертій — вплив цих явищ на людину.
Таким чином Птолемеєм була подана глибока філософська ідея невиміряності небесних рухів, а відтак неможливого повного повторення подій .
Клавдій Птолемей помер у 160 році нашої ери і похований в Олександрії Єгипетській.
Степан Гудзенко
