На відміну від уявлень про незмінну душу, традиція підкреслює відсутність вічної сутності. Людина постає як сукупність взаємопов’язаних компонентів, що діють за законом карми.
12 аятан: сенсорні основи досвіду
Другий рівень аналізу — 12 аятан (основ). Вони включають:
- п’ять органів чуття: око, вухо, ніс, язик, тіло;
- розум (манас);
- п’ять відповідних об’єктів: видиме, чутне, запахи, смаки, дотик;
- об’єкти розумового пізнання.
Ця структура демонструє, як формується досвід: суб’єкт і об’єкт взаємодіють, породжуючи свідомість.
18 дхату: повний сенсорний цикл
Третя система — 18 дхату (елементів). Вона охоплює:
- шість органів (включно з розумом),
- шість відповідних об’єктів,
- шість форм свідомості, що виникають у результаті контакту.
Таким чином, досвід пояснюється як процес взаємодії, а не як діяльність стабільного «я».
Людина як сукупність процесів
У традиції буддизм система дхамм — це не просто опис реальності, а інструмент духовної роботи. Аналіз дозволяє розкласти переживання на складники й побачити їхню умовність.
Через таке розуміння практик може усвідомити механізм кармічної причинності. Дії формують наслідки, а наслідки — подальший потік існування.
Шлях до архатства
Метою Тхеравади є досягнення стану архата (палі: араханта) — того, хто повністю подолав омани та цикл перероджень. Це можливо завдяки уважному дослідженню дхамм і дисциплінованій практиці.
Серед ключових орієнтирів — сім факторів просвітлення:
- ясна пам’ять,
- енергія зусилля,
- дослідження природи явищ,
- радість,
- спокій,
- зосередження,
- неупередженість.
Також важливими є чотири піднесені стани: любов до всіх істот, співчуття, радість за добро інших і рівновага.
Практичне значення класифікації
Класифікація дхамм — це своєрідна буддійська «психологія процесів». Вона не зводиться до теоретичних схем. Її призначення — показати, як через правильне бачення можна послабити прив’язаність і подолати страждання.
Таким чином, тхеравадинська система аналізу поєднує філософію, психологію та духовну дисципліну. Розглядаючи людину як динамічну сукупність мінливих елементів, вона пропонує шлях звільнення від омани сталості та відкриває перспективу остаточної свободи.
Іван Гудзенко
