Термін «арійський» почав асоціюватися з етнічною приналежністю та світлошкірими (кавказькими) перевагами лише після того, як західноєвропейські вчені у 18-19 століттях перекладали й інтерпретували санскритські тексти, часто неправильно. Теорія про зв’язок між санскритом і європейськими мовами була популяризована філологом сером Вільямом Джонсом у 1786 році, який стверджував, що ці мови мають спільне походження, яке він назвав протоіндоєвропейським.
Міграційна група людей, відома пізніше як індоіранці та індоарії, походила з території сучасного Казахстану поблизу річки Урал і поступово переселилася на Іранське плато до 3-го тисячоліття до н.е. Їх самоназва тоді невідома, але пізніше вони називали себе аріями, маючи на увазі вільних, шляхетних та цивілізованих людей, на відміну від тих, хто не поділяв їхніх цінностей. Це була класова, а не расова відмінність, подібна до сучасного розрізнення людей за соціальним статусом.
У певний момент індоарійці з початкової міграційної групи вирушили на південь до Індії. Вважається, що вони злилися з корінним населенням цивілізації долини Інду, також відомої як Хараппська цивілізація, яка існувала приблизно з 7000 до 600 років до н.е. Ця цивілізація була високо розвинутою, що підтверджують неолітичні пам’ятки, такі як Мергарх, який був заселений до 7000 року до н.е.
Близько 2600 р. до н.е. виникли великі міста Хараппа, Мохенджо-Даро та понад 1000 інших. Вони мали передове міське планування, каналізацію, та «вітровловлювачі» для кондиціонування повітря. Люди долини Інду створили систему писемності, музичні інструменти, сільськогосподарські знаряддя та торгували з Месопотамією та Єгиптом.
Між 1900 і 1500 рр. до н.е. цивілізація занепала, міста були покинуті, і люди мігрували на південь. Це збіглося з ведичним періодом (1500 – 500 рр. до н.е.), коли були написані Веди на санскриті, що прийшов з індоарійською міграцією, яка змішала культури.
Міграція мешканців долини Інду на південь пояснюється зміною клімату, посухою та занепадом торгівлі з Месопотамією та Єгиптом, а не загарбницькими силами. У той час Месопотамія та Єгипет були зайняті внутрішніми справами: шумери боролися з гутіями, Хаммурапі завойовував міста, хетти вторглися, а в Єгипті Середнє царство занепадало через слабке правління. Через ці труднощі торгівля на великі відстані стала складнішою, що сприяло занепаду цивілізації долини Інду. Люди переселялися на південь у пошуках кращих умов життя, а не втікаючи від загарбників. Міста покинули через надмірне використання ресурсів та перенаселення.
Невдале асоціювання терміну «арієць» із концепцією переваги білої раси триває, але є надія, що це зміниться. З часом «арієць» може повернути своє первісне значення, означаючи шляхетну і цивілізовану людину. Це визначення можна розширити, включивши будь-кого – незалежно від кольору шкіри, класу чи культури – хто поважає та визнає людську гідність і права інших.
Іван Гудзенко