Поняття «нового анімізму» осмислюється тут не як наївне пережиткове уявлення, що нібито належить до «доцивілізаційного» стану людства, а як складна світоглядна, онтологічна й методологічна альтернатива західному натуралізму й дуалізму.
Хрестоматія відкривається ґрунтовною статтею Віталія Щепанського «Новий анімізм як перспектива: становлення концепту», у якій автор не лише вводить читача у коло ключових понять, а й демонструє інтелектуальну генеалогію терміну — від класичного розуміння анімізму Едварда Тайлора до постколоніального та феноменологічного переосмислення у ХХ–ХХІ століттях. Щепанський детально аналізує, як нові підходи до розуміння суб’єктивності, природи, тілесності та духовності сформували нову парадигму, в межах якої тварини, рослини, ландшафти та навіть речі розглядаються як суб’єкти, здатні до міжсуб’єктної взаємодії. Його огляд поєднує теоретичну глибину з аналітичною чіткістю, пропонуючи українському читачеві міцну інтелектуальну опору для подальшого осмислення теми.
Серед авторів, представлених у збірці, — відомі дослідники, які стали першопрохідцями та основоположниками «нового анімізму». Зокрема, Ірвінг Галловел розмірковує над онтологією та поведінкою в культурному контексті оджибве, Едіт Тернер у блискучій статті ставить питання про реальність духів як об’єктів дослідження, Філіп Дескола досліджує межі природи та культури, а Едуарду Вівейруш ді Кастру представляє складну філософію американського перспективізму. Варто виокремити внесок Нуріт Бьорд-Девід, яка впроваджує реляційну епістемологію у новий анімізм, і Тіма Інголда, чий антропологічний стиль мислення розкриває анімізм як практику інтенсивного співпереживання живому світу.
Не менш значущими є тексти Девіда Абрама, зокрема «Анімізм, сприйняття та земне ремесло мага», «Невидимі: до феноменології духів» та «Чаклування», у яких анімізм постає як інтуїтивна екологічна етика, закорінена в чуттєвому сприйнятті світу. Ізабель Стенгерс у праці «Відроджуючи анімізм» вносить критичний феміністичний ракурс у переосмислення духовної екології, а Шон Сенфорд Бек пропонує цікавий погляд на християнський анімізм, який перетинається з богословськими пошуками нового духовного мислення. Грегам Гарві, автор «Маніфесту анімістів», підсумовує основні положення концепту, роблячи акцент на етиці взаємозв’язку та відповідальності.
Книга є не лише академічною добіркою статей, але й методологічною картою для всіх, хто займається філософією, культурною антропологією, релігієзнавством, екологічною гуманітаристикою та етнологією. Вона надає змогу критично переосмислити не лише підходи до вивчення «іншого», а й саму онтологічну позицію дослідника, спонукаючи до переоцінки уявлень про суб’єктність, духовність і природу.
Якість видання заслуговує окремої похвали. Книга вийшла у видавництві Руслана Халікова, яке вже зарекомендувало себе на ринку якісних філософських, релігієзнавчих, антропологічних, езотеричних книг. Особливої уваги заслуговує обкладинка видання, яка не просто ілюструє тему, а й візуально втілює ідеї нового анімізму. Її автор Роман Сватовський створив образ, що є візуальною медитацією на межі міфу й сучасного мистецтва. Ціна книги становить 700 гривень, що є повністю обґрунтованим, зважаючи на невеликий тираж, відмінний переклад, ретельне редагування та високу поліграфічну якість. Крім того, видання є унікальним у своєму роді — це перша спроба в українському академічному просторі систематично представити концепцію нового анімізму.
Хрестоматія «Новий анімізм» — це інтелектуальний прорив у сфері гуманітарних наук в Україні. Вона не лише заповнює важливу ланку в дослідженнях релігії, культури та природи, а й пропонує нові перспективи для екологічного та духовного мислення. Рекомендується для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться сучасною філософією, антропологією та новими онтологіями.
Ігор Дмитрук
