Життєвий шлях і політична діяльність
Хосе Васконселос народився 28 лютого 1882 року в Оахаці, Мексика. Отримавши юридичну освіту, він брав активну участь у політичних подіях епохи Мексиканської революції (1910–1920), підтримуючи Франсіско Мадеро та Панчо Вілью.
У 1921–1924 роках, обіймаючи посаду міністра народної освіти за президентства Альваро Обрегона, Васконселос ініціював масштабні реформи:
- Розширення мережі сільських шкілдля боротьби з неписьменністю.
- Підтримка муралізму— руху в образотворчому мистецтві, представленого Дієго Ріверою, Хосе Клементе Ороско та Давидом Альфаро Сікейросом. Завдяки його зусиллям художники отримали державні замовлення на створення фресок із соціальними та історичними темами.
У 1929 році Васконселос балотувався на пост президента, але зазнав поразки через політичні маніпуляції. Після цього він неодноразово вимушено емігрував, продовжуючи писати та розвивати свої ідеї.
Філософія «естетичного монізму»
Васконселос розробив власну філософську концепцію — «естетичний монізм», викладену у праці «Todología» (1952). Її основні принципи:
- Космічна єдність— світ як гармонійне ціле, де мистецтво та наука поєднуються.
- Критика західного раціоналізму— на заміну йому пропонувався синтез культур, зокрема інтеграція корінних традицій.
- Ідея «космічної раси»(«La raza cósmica», 1925) — прогнозування виникнення нової, змішаної цивілізації в Латинській Америці.
Ці ідеї вплинули на латиноамериканську думку, ставши основою для дискусій про національну ідентичність.
Літературна спадщина
Найважливіші твори Васконселоса:
- Автобіографічний цикл:
- «Уліс Кріолло»(1935)
- «Муки»(1936)
- «Катастрофа»(1938)
- «Проконсульство»(1939)
- «Полум’я»(1959)
- Філософські праці:
- «Космічна гонка»(1925) — теза про метисизацію як майбутнє людства.
- «Боліваризм і монроїзм»(1934) — аналіз політики Латинської Америки.
Його тексти поєднують особистісний досвід із соціальними утопіями, що робить їх актуальними й сьогодні.
Іван Гудзенко
