Хоча точне походження їх залишається загадкою, вважається, що вони — нащадки анасазі, або «хісаціном» («давніх людей»), які населяли цю територію задовго до появи європейців.
Суспільство та сімейна структура
Народ відомий своїм матрилінійним устроєм — походження і спадщина визначалися за жіночою лінією. Після шлюбу чоловік переходив до господарства своєї дружини, стаючи частиною її роду. Кожне пуебло об’єднувало кілька десятків таких матрилінійних кланів, згрупованих у більші соціальні одиниці — фратрії, які координували спільні ритуали й обряди.
Традиційна культура підкреслювала рівновагу між духовним і земним. Моногамія, взаємоповага та соціальна відповідальність становили основу їхньої етики. Старійшини користувалися великим авторитетом, а колективне прийняття рішень гарантувало тихе та мирне проживання громади.
Господарство та ремесла
Основою традиційної економіки було землеробство, зокрема вирощування кукурудзи. Поруч з нею культивували квасолю, гарбузи, дині та інші культури, пристосовані до посушливого клімату. Після іспанської колонізації вони також почали розводити овець і кіз.
Чоловіки займалися обробітком землі, будівництвом, релігійними церемоніями, виготовленням мокасинів і ткацтвом. Жінки створювали вишуканий посуд, плели кошики, виховували дітей і відповідали за домашнє господарство.
Релігійне життя
Релігія хопі — складна система символів, у центрі якої стоїть культ качин (kačina) — духів природи, предків і небесних сил. Качини уособлюють дощові хмари, звірів, рослини й навіть моральні принципи. Взимку та навесні чоловіки у святкових масках і костюмах втілюють цих духів під час церемоній, що мають забезпечити дощ, врожай і духовну гармонію.
Однією з таких церемоній є Соял — святкування зимового сонцестояння, коли хопі символічно відроджують світло й оновлюють життєві сили землі. Особливу славу здобув і «Танець змій», під час якого учасники виконують ритуальні танці зі справжніми зміями.
Дівчата й хлопчики з дитинства залучаються до релігійного життя — вже з шести років вони проходять ініціації, які відкривають їм шлях до духовного дорослішання.
Трансформація
Після приходу іспанців, а згодом американців, життя хопі зазнало глибоких змін. Їхні землі неодноразово ставали об’єктом суперечок із сусідніми народами, особливо з навахо. Водночас хопі зуміли зберегти унікальну архітектуру своїх терасованих кам’яних пуебло, традиційне землеробство, релігію та мову.
Станом на початок XXI століття чисельність народу перевищує 15 000 осіб, а громади продовжують передавати свої знання через міфологію, мистецтво та ритуали.
Іван Гудзенко
