Символіка скарабея та її зв’язок із сонцем
Стародавні єгиптяни спостерігали за поведінкою гнойових жуків, які котять кульки гною по землі. Цей процес асоціювався з рухом сонця по небосхилу: як жук перекочує кульку, так і Ре-Хепрі «котить» сонячний диск від східного до західного горизонту.
Крім того, поява молодих жуків із ґрунту сприймалася як аналогія воскресіння. Ця метафора знайшла відображення у поховальних ритуалах: скарабей став символом переродження душі померлого в потойбічному світі.
Хепрі в космогонії та міфах творення
Культ Хепрі має давніші корені, ніж поклоніння Ре. У деяких варіантах міфів саме Хепрі, що виник із первісного хаосу Нун, створив Всесвіт. Інші тексти описують, як Ре у формі Хепрі породив божественну плерому: через статевий союз із власною тінню він створив бога повітря Шу та богиню вологи Тефнут, які, у свою чергу, стали предками інших богів.
Амулети скарабеїв та їх роль у релігійній практиці
Скарабей вважався втіленням Хепрі, тому його зображення широко використовувалися в оберегах. Амулети у формі жука носили:
- Живі – для захисту та відродження сил.
- Померлі – для забезпечення воскресіння в Дуаті (потойбічному світі).
На багатьох скарабеях вирізали фрагменти Книги мертвих або імена власників. Відомо, що римські солдати також носили каблучки зі скарабеями як оберіги перед битвою.
Хепрі та архітектурно-астрономічний контекст
Зв’язок Хепрі з сонячним культом простежується в орієнтації єгипетських пірамід. Наприклад, піраміди Гізи вирівняні за сторонами світу, що відображає космічний порядок, який підтримувався богами, зокрема Хепрі-Ре.
Хепрі – унікальний образ у єгипетській міфології, що поєднує солярний символізм, анімістичні вірування та космогонічні концепції.
Іван Гудзенко
