Походження та раннє життя
Хатшепсут народилася в родині фараона Тутмоса I та цариці Яхмос у період розквіту 18-ї династії. Вона була старшою донькою, що давало їй особливий статус, оскільки в єгипетській традиції жінки з царської родини часто грали ключову роль у легітимізації влади.
Після смерті Тутмоса I трон успадкував її зведений брат і чоловік Тутмос II, чиє правління було нетривалим. Після його смерті влада перейшла до малолітнього Тутмоса III, сина від другорядної дружини. Хатшепсут стала регентом, але незабаром зробила безпрецедентний крок – оголосила себе повноцінним фараоном.
Правління Хатшепсут: Від регента до фараона
Хатшепсут не просто захопила трон – вона ретельно будувала свій образ як законного правителя. Її пропаганда включала:
- Божественне походження: Настінні рельєфи в храмі Дайр аль-Бахрізображують, як бог Амон-Ра благословив її народження.
- Чоловічий образ: Вона зображувалася з атрибутами фараона – накладною бородою, кілтомта короною. Це не означало, що вона видавала себе за чоловіка, але підкреслювало її статус як повноцінного монарха.
Економічні досягнення
На відміну від багатьох фараонів, Хатшепсут зробила ставку не на завоювання, а на торгівлю. Найвідоміша експедиція – плавання до Пунту (сучасне Сомалі або Еритрея), звідки привезли:
- Золото, чорне дерево, мирру
- Екзотичних тварин (бабуїнів, леопардів)
- Живі дерева мирри, які були висаджені в Єгипті.
Архітектурна спадщина
Хатшепсут залишила грандіозні споруди:
- Храм Дайр аль-Бахрі– шедевр архітектури, присвячений Амону-Ра та її власному культу.
- Обеліски в Карнаці– найвищі в Єгипті на той час.
- Червона каплиця– святиня для барки Амона.
Після смерті Хатшепсут Тутмос III став одноосібним правителем.
Хатшепсут – унікальний приклад жінки, яка не лише порушила традиції, а й досягла неймовірного успіху. Її правління стало золотим віком миру, торгівлі та архітектурного розквіту.
Іван Гудзенко