Походження та ранні роки
Про життя Хамзи ібн Алі до його прибуття до Єгипту в 1017 році відомо вкрай мало. Історичні джерела не зберегли відомостей про його соціальне походження та освіту, однак очевидно, що він володів глибокими знаннями релігійної традиції ісламу.
Діяльність при дворі аль-Хакіма
Поворотним моментом у його житті стала поява при дворі фатімідського халіфа аль-Хакіма (996–1021). Фатіміди, шиїтська династія, що правила в Єгипті, визнавали халіфа також імамом, наділеним божественною владою. Аль-Хакім зайняв особливе місце в історії ісламського світу, оскільки проголосив себе втіленням Божества, що перебуває поза межами добра і зла. Хамза ібн Алі став одним із головних теоретиків і виразників цієї нової релігійної ідеології, обійнявши посаду імама в новій системі віровчення.
Опір і поширення нового руху
Проголошені доктрини викликали значний опір серед населення й релігійних кіл. Уже з перших проповідей у 1017 році новий рух зустрів ворожість, що змусило Хамзу переховуватися. Лише у 1019 році, коли аль-Хакім зміцнив свої позиції, він зміг повернутися до активної діяльності. Саме тоді поблизу Каїра Хамза почав формувати міцну місіонерську організацію, яка мала чітку ієрархію. Члени отримували символічні космічні звання, а спеціально підготовлені місіонери поширювали вчення серед населення.
На відміну від сектантських рухів у межах ісламу, Хамза стверджував, що створює принципово нову релігію, яка приходить на зміну ісламу. Цей підхід робив його доктрину радикальною та революційною для свого часу.
Зникнення аль-Хакіма та подальша доля руху
У 1021 році аль-Хакім зник за загадкових обставин, що призвело до різкого ослаблення позицій нової віри. Переслідування прихильників руху змусили Хамзу знову переховуватися. Він стверджував, що аль-Хакім не помер, а лише відійшов, щоб випробувати віру своїх послідовників. Попри занепад у Єгипті, ідеї Хамзи не зникли. Вони поширилися на території Сирії, де заклали основу релігії друзів і забезпечили ідеологічну підтримку селянських повстань.
Вчення Хамзи ібн Алі стало фундаментом для формування друзької релігії, яка й донині зберегла свою ідентичність і посідає особливе місце на Близькому Сході. Його діяльність визначила перехід від шиїтських містичних уявлень до нового релігійного світогляду, що відокремився від ісламу. Завдяки цьому Хамза посідає ключову роль в історії релігійної думки Середньовічного Сходу.
Іван Гудзенко
