Казімеж Айдукевич: біографія, філософія, внесок у логіку та семантику, Варшавська школа

Казімеж Айдукевич (12 грудня 1890, Тарнополь, Австро-Угорщина — 12 квітня 1963, Варшава, Польща) — визначний польський філософ, логік і семантик, один із ключових представників Варшавської школи логіки. Його роботи справили значний вплив на розвиток аналітичної філософії, теорії знання та філософії мови. Найбільш відомий завдяки розробці дедуктивної теорії на основі синтаксису (1920), а також дослідженням зв’язку між мовою, логікою та пізнанням.

Казімеж Айдукевич народився в Тарнополі (нині — Тернопіль, Україна), який на той час входив до складу Австро-Угорської імперії. Після закінчення гімназії він вступив до Львівського університету, де вивчав філософію, фізику та математику. Його науковим керівником був відомий філософ Казімеж Твардовський, засновник Львівсько-Варшавської школи філософії.

У 1912 році Айдукевич отримав ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію з теорії пізнання. Після цього він продовжив наукову роботу, спеціалізуючись на логіці та семантиці.

Академічна кар’єра

Протягом своєї кар’єри Айдукевич викладав у провідних університетах Польщі:

• Львівський університет(1920-1928)
• Познанський університет(1928-1945)
• Варшавський університет(1945-1961)

У 1930-х роках він став одним із лідерів Варшавської логічної школи, разом із Альфредом Тарським, Станіславом Лесневським та Яном Лукасевичем.

Теорія знання та семантика

Айдукевич розробив радикальний конвенціоналізм — філософську теорію, згідно з якою знання залежить від прийнятих мовних конвенцій. Він доводив, що структура мови визначає спосіб мислення, тому різні мовні системи можуть призводити до різних форм пізнання.

Дедуктивна теорія на основі синтаксису

Одним із найважливіших досягнень Айдукевича стала перша формалізована теорія дедуктивних наук, яка базувалася на синтаксичному аналізі логічних структур. Ця робота стала основою для подальших досліджень у галузі математичної логіки.

Філософія мови

У працях «Мова і знання» (Język i poznanie, 1960-1965) Айдукевич досліджував:

• роль мови в процесі пізнання;
• проблему перекладу та інтерпретаціїміж різними мовними системами;
• зв’язок між логікою, семантикою та епістемологією.

Основні праці

Казімеж Айдукевич — один із найвидатніших логіків XX століття, чиї роботи залишаються актуальними в сучасній філософії, лінгвістиці та штучному інтелекті. Його теорії про мову, знання та дедукцію стали основою для багатьох подальших досліджень у галузі аналітичної філософії.

Іван Гудзенко