Декартова система
У своїй філософській системі Декарт виступав як раціоналіст, стверджуючи, що справжнє знання може бути отримане через розум з вроджених ідей. Це протиставляє картезіанство емпіризму, традиції, що походить від Арістотеля і ґрунтується на чуттєвому досвіді. Емпірики вважають, що знання є ймовірним через те, що чуттєвий досвід може бути оманливим. Проте, на практиці, картезіанці, як і емпірики, розробляли наукові теорії на основі спостережень і експериментів.
Метафізика та епістемологія
Картезіанці вірили, що Бог всемогутній і має вільну волю, що означає, що Бог міг би змінити будь-яку істину або брехню. Людський інтелект обмежений, тому люди можуть бути впевнені лише в тому, що відкриває Бог, і в тому, що вони існують. Декарт сформулював цю ідею у відомому вислові «Cogito, ergo sum» (лат. «Я мислю, отже я існую») у своєму «Дискурсі про метод» (1637) і «Медитаціях» (1641).
Існування Бога та матеріального світу
У «Медитаціях» Декарт також стверджує, що ідея нескінченності у нас є завдяки існуванню Бога. Він вважає, що ми не маємо безпосереднього знайомства з матеріальним світом, лише з ідеями, які його представляють. Однак ми знаємо, що матеріальний світ існує, оскільки Бог не є обманщиком.
Онтологічний дуалізм
Декарт і картезіанці прийняли дуалізм двох субстанцій: розуму (духу або душі) і матерії. Сутність розуму полягає в самосвідомому мисленні, а матерії — у розширенні в трьох вимірах. Бог є третьою, нескінченною субстанцією, сутністю якої є необхідне існування. Бог об’єднує розум з тілом, створюючи людину як четверту субстанцію. Люди отримують загальні знання через розум, а знання конкретних подій — через чуттєвий досвід.
Проблеми дуалізму
Дуалізм розуму та матерії породжує низку питань щодо взаємодії та пізнання. Як тіло може впливати на розум, створюючи розумні ідеї? Як розум може змушувати тіло рухатися? Як розум може пізнавати матеріальний світ через чуттєві ідеї, які є розумовими? Різні напрями картезіанської філософії намагалися відповісти на ці питання по-різному.
Вплив на математику та науку
Філософія Декарта тісно пов’язана з його математичними досягненнями. Він винайшов аналітичну геометрію — метод розв’язування геометричних задач алгебраїчним шляхом і навпаки. Це стало основою для розвитку числення нескінченно малих, розробленого Ісааком Ньютоном і Готфрідом Вільгельмом Лейбніцем. Метод Декарта, описаний у «Розповіді про метод», є розширенням аналітичного математичного методу і застосовується до всіх галузей науки.
Висновок
Картезіанство, засноване на ідеях Рене Декарта, справило значний вплив на філософію та науку. Раціоналізм Декарта, його онтологічний дуалізм і методи дослідження заклали основи для подальшого розвитку сучасної науки і філософії, залишаючись актуальними та впливовими й сьогодні.
Іван Гудзенко
