Майбутній цар народився у період становлення Ахеменідської держави. Його батько, Кір II Великий, створив могутню імперію, яка простягалася від Малої Азії до Індії. Камбіс із ранніх років був залучений до державних справ. У 538 році до н. е. він виконував ритуальні обов’язки вавилонського царя під час святкування Нового року, що засвідчувало його високий статус у династії.
У 530 році до н. е., перед походом Кіра на схід, Камбіса було призначено регентом у Вавилоні. Це дало йому важливий політичний досвід, який згодом знадобився під час правління.
Завоювання Єгипту
Основним досягненням Камбіса стало підкорення Єгипту, що відбулося під час правління фараона Псамтіка III. Камбіс використав дипломатію та військові союзи: його підтримав тиран Самосу Полікрат, а також грецький воєначальник Фанес, який перейшов на бік персів і надав стратегічно важливі відомості. Значну роль відіграли й арабські племена, які забезпечили перське військо водою для перетину Синайської пустелі.
У 525 році до н. е. перси здобули вирішальну перемогу у битві при Пелузії в дельті Нілу. Після цього було захоплено Геліополь та Мемфіс, що остаточно зламало єгипетський опір. Єгипет став новою сатрапією Перської держави.
Військові експедиції в Африці
Перебуваючи в Єгипті, Камбіс розробив кілька масштабних планів. Він прагнув здійснити походи проти Ефіопії, Карфагена та оази Амона.
Похід на Ефіопію завершився частковим успіхом: Камбіс приєднав північні території, але через нестачу продовольства змушений був відступити. Інший загін, відправлений з Фів для завоювання оази Амона, загинув у піщаній бурі, так і не досягнувши мети. План нападу на Карфаген не був реалізований, ймовірно, через відмову фінікійців, союзників Персії, воювати проти власних співвітчизників.
Образ Камбіса в джерелах
Сучасники і пізніші історики по-різному оцінювали постать Камбіса. Грецький автор Геродот зображував його як жорстокого правителя, схильного до божевілля, який нібито зневажав єгипетські звичаї та здійснював святотатства. Однак єгипетські джерела і сучасні дослідження показують, що такі звинувачення є перебільшеними. На початку свого правління Камбіс проводив політику примирення і навіть зберігав адміністративні та релігійні традиції Єгипту.
Боротьба за владу та смерть
Події останніх років життя Камбіса залишаються суперечливими. Згідно з переказами, перед походом до Єгипту він наказав убити свого брата Бардію (Смердіса), побоюючись змови. Пізніше з’явився узурпатор — жрець Ґаумата, який видавав себе за Бардію і в березні 522 року захопив владу в Персії.
Повертаючись із Єгипту, Камбіс дізнався про повстання. Він вирушив через Сирію, але раптово помер улітку 522 року до н. е. Обставини його смерті залишаються нез’ясованими: за одними версіями, він наклав на себе руки, за іншими — загинув унаслідок нещасного випадку. Його смерть відкрила шлях до влади Дарію I Великому, який відновив стабільність у державі Ахеменідів.
Іван Гудзенко
