Буддизм виник у VІ столітті до нашої ери на території Стародавній Індії. Він вважається релігійно – філософським вченням (дхармою) про духовне пробудження (бодхі). Засновником цього вчення вважають Сідхартха Гаутаму, який потім отримав ім’я Будди Шак’ямуні.Послідовники цього вчення називають його словом «Дхарма» (Закон, Вчення) або «Буддхадхарма» (Вчення Будди). Сам термін «буддизм» був створений європейцями у ХІХ столітті. Буддизм є однією з найдавніших світових релігій, який визнаний різними народами з абсолютно різними традиціями.
Як стверджують науковці, буддизм зароджується у північно – східній частині Індії, де знаходились давні держави такі як Магадха, Кошала, а також Ліччхаві, в середині першого тисячоліття до нашої ери.
Археологи стверджують, що середина І тис. до н.е. в Індії супроводжувалася гострою кризою давньої ведичної релігії, що викликало появу нових неортодоксальних альтернативних вчень. Ці вчення створювали мандрівні філософи, аскети, шрамани. Одним із таких мандрівників був Сідхартха Гаутама, який вважається історичним засновником буддизму.
На той час відбувалися інтенсивні процеси укріплення державної влади, що вимагало підвищення авторитету царів та воїнів на противагу брахманам , і наявність конфлікту, що виник між світською владою, і про це вказують твори пізньої ведичної та пуранічної літератури. Оскільки буддизм є опозиційним до брахманізму вченням, він був вибраний для зміцнення влади кшатріїв. Те, що буддизм в Індії був «царською релігією» свідчить той приклад, що VІІ –ХІІІ століття царі деяких індійських держав перестали підтримувати буддизм і він трішки став зникати.
Але в інших країнах, в яких він підтримувався правителями династії Пала – його розквіт продовжувався.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства
