В ісламському місячному календарі, на відміну від християнського сонячного, визначених дат зустрічається небагато. Як тільки відбулося становлення ісламу пророком Мухаммедом мусульманам було заборонено відзначати або ж приймати безпосередню участь в релігійних святах, приєднуватися до традиційного обряду тієї чи іншої релігії, крім Ісламу.
Згідно Суни, до пророка Мухаммеда прийшли віруючі і повідомили його про відзначання юдеями свого свята в Медині і запитали, чи мають вони право теж приймати у цьому участь. На це пророк відповів: Аллах знає, тому визначить вам кращі свята, які стануть угодні Всевишньому. Таким чином мусульмани отримали спочатку два свята. Перше стало називатися «Ід уль-Фітр» (Рамазан Байрам, в перекладі з арабської означає – свято розговіння) та друге – «Ід уль-Адха» (Курбан Байрам – свято жертвоприношення).
Основні пам’ятні дні не зараховувалися до свят, жодних торжеств не відбувалось. Особливими днями вважалися Джума Мубарака (п’ятниця), День Арафат, День Ашура, Ніч Напередвизначення. Вони встановленні в честь поклоніння Аллаху, а не для якихось торжеств та веселощів. Також за місячним календарем відзначалися пам’ятні дати.
Свята, сакральні дні та ночі у мусульман супроводжуються спеціальними ритуальними намазами, читанням Корану, молитвами, радісними вітаннями один одного, роздаванням пожертви, даруванням подарунків, не тримати образ. Усі свята звучать арабською мовою, про що детально вказується в Корані. Паралельні назви свят зустрічаються на різних мовах, включаючи татарську, узбецьку, казахську, турецьку.
За мусульманським календарем відрахування доби ведеться із заходом сонця, а кожна ніч дня є попередньою до нього. Тому перша ніч нового місяця йде відразу за останнім старим місяцем, тоді ж як друга ніч слідує за першим днем. Окремий день в календарі мусульман займає свята п’ятниця – Джума як найкращий день тижня.
Джума хоч є святковим днем, але робочим для мусульман. Як для християн є неділя, юдеїв – субота так для мусульман – п’ятниця днем відпочинку. Про що йдеться в Корані: «О ви, які увірували! Коли вас кличуть на колективну молитву в п’ятницю, прагніть до поминання Аллаха, залишивши торгові справи, це краще для вас, якщо ви тільки розумієте» (62:9). Навіть у хадісі Пророка йде мова про це: «Субота дарована юдеям, неділя – християнам, а п’ятниця – мусульманам. У цей день їм ниспосилається благодать та все добре».
Так за Шаріатом, день Джума наближається в четвер після заходу сонця, продовжуючись до заходу в п’ятницю. Тому п’ятничні день ніч напередодні вважаються сакральними. У день Джуми не допускається вчинення гріхів, нехтування священним днем, милістю Всевишнього.
Вважається, що вчинені добродійства в цей день людиною винагороджуються (саваб), а нечестиві вчинки караються. Адже джума-намаз є фардом для повнолітніх чоловіків за Шаріатом. В одному із хадісів зазначено: пропущення трьох джума-намазів без поважної причини (хвороба) заборонено.
За Хіджрою також відзначають Новий рік у перший день місяця Мухаррам. В мечетях проводять читання хутби (проповіді), котра приурочена хіджрі (переселенню з міста Мекка до Медіни). День Ашуру – важливий день згадування створення Неба, Землі, ангелів, Адама, кінця світу. Він відзначається сунітами ханафітського мазхабу десятого Мухаррама. Даний день співпадає з днем, коли шиїти згадують онука Пророка – Хусейна, який став шахідом (у перекладі з арабської «той, що помер за віру»).
12 –й місяць Рабі аль-авваль є одним із важливих днів для мусульман – народження пророка Аллаха Мухаммеда. Мусульмани почали відзначати його після того як прийшов Іслам.
Лейлят аль-Рагаїб – офіційна пам’ятна дата, яка звершується не в усіх мусульманських країнах, тільки в деяких, тим більше напередодні першої п’ятниці в місяць Раджаб. Свято пов’язане з шлюбом батьків пророка – Абдулли та Аміни. Мусульмани читають так звану «молитву дарів».
Ісра та Мірадж – святковий день, коли згадується вознесіння пророка Мухамеда на небо, в чому йому допомогла надзвичайна істота крилатий кінь Бурак. На ньому чудесно подорожував з Мекки до Єрусалиму.
В Ісламі виділяється ще пам’ятний день Лейлят-аль-Бараа, котрий в перекладі з арабської мови означає – ніч очищення. Розпочинається він з половини ночі з чотирнадцятого на п’ятнадцятий місяць Шаабан за хіджрою. Це ніч, в яку Аллах прихильний до молитви віруючих, звільняє, відпускає гріхи, очищає.
Ніч Бараат проводиться в бдінні, читанні Корану та молитви. Цю ніч як тільки не називають «ніччю молитов», «ніччю відповіді», «ніччю наділення», «ніччю благословення». До того ж при закінченні священного місяця Рамадан є один день, котрий називається Ляйлят уль-кадр, відбувається звечора (називається Ніччю Могутності, Напередвизначення).
Адже цього дня Аллах через ангела Джебраіля послав перші сури Корану для пророка Мухамеда. Богословами акцентується увага на двадцять сьомому днів Рамадану.
Пам’ятним днем необхідно вважати Арафат – дев’ятий місяць Зуль-Хіджи. Саме у цей день ті, що приймають участь в хаджі, звершують намаз біля самого підніжжя гори Арафат. Арафат є тим місцем, де відбулася зустріч Адама та Єви після їхнього ж вигнання.
Продовженням хаджу слугує свято жертвоприношення Ат –Ташрік, яке продовжується з одинадцятого по тринадцятий день місяця Зуль-Хіджи. Відправившись в долину Міна паломники в ніч першого дня влаштовують нічліг. Від ранкового намазу у цей день до полуденного намазу в третій день Ташріка, вже після колективного намазу, читають особливий такбір Ташрік.
Пегас
