Ассирія часів правління Ашшурбаніпала

Ассирія як могутнє царство пов’язана з такою величною історичною постаттю як Ашшурбаніпал. Згідно історичної довідки, Ашшурбаніпал є прямим спадкоємцем і наступником після смерті свого батька – царя Асархаддона. Возведення його на царський престол відбулося 669 року до нашої ери. Відтак Ашшурбаніпалу на правах повелителя належала уся Ассирія з прилеглими до неї провінціями. Проявив себе як військовий і дипломат у державно-політичних відносинах.

Перші роки правління охарактеризовані військовими походами Ашшурбаніпала, зокрема на Єгипет (остаточне відпадіння Єгипту від Ассирії датується 655 роком до нашої ери).

Ашшурбаніпалу вдалося підкорення Тиру та Арваду в західній частині. У східній та північній частині вів успішну боротьбу з кіммервйцями, мідянами, персами, скіфами, в південно-східній – еламітами.  У південній частині зіштовхується з об’єднаною коаліцією Вавилонії, Еламу, армамеїв, халдеї, котру очолив його брат Шамашшумукін. Повстання, очолене Шамашшумукіном у 653 році до нашої ери було направлене проти Ашурбаніпала. Але після розбиття Вавилону 648 року до нашої ери, повстання захлинулося, що дало змогу розправитися із союзниками з коаліції.

Останні роки життя правителя Ассирійської імперії проходили у битвах та військових походах. Так 639 року до нашої ери військами Ашшурбаніпала було розгромлено місто Елам, а після цього відбувся військовий похід проти племен Аравії.  Крім військової справи і дипломатичності, Ашшурбаніпал запам’ятався в історії як поціновувач письмових пам’яток, культури, релігії, жрецький діяч, знавець клинописного письма. За наказом Ашшурбаніпала зібрали десятки тисяч копій та оригіналів текстів, історичного, релігійного, магічного і наукового змісту. Усі вони увійшли в Ніневійську бібліотеку – найбільшу цінність ассирійської культури, побудовану ще за життя царя Ашшурбаніпала.

Свідчення істориків про Ніневію

Ніневія вважається столицею НовоАссирії, наповнена величезних скарбів – трофеїв, отриманих внаслідок завоювань таких країн-держав як Вавилон, Сирія, Фінікія, Палестина, Уратру, Єгипет, Елам, а також близькосхідних країн, котрі просто розтоптали ассирійські полчища. Колосальне місто стає місцем страждань народів, котрих полонили ассирійці. Ніневія відома через розпусний спосіб життя. У ній зосереджені культурні цінності старої цивілізації, блага якої використовували владики Ассирії. Одним із них був Ашшурбаніпал, борець левів, любитель поділу дозвілля: оргії та бібліотека, поціновувач барельєфів палаців Ніневії, виконаних різцем –скульптором. Ніневія носила ще назву «лігво левів». Біля східних стін міста в клітках утримувалися захоплені Ашшурбаніпалом в полон царі, котрі товкли, вийняті з могили  кістки власних предків. Вежи та стіни були покриті зідраною з ворогів царя шкірою. В ассирійських містах полонені араби з верблюдами слугували за платню.

Ассирійські завоювання

Ассирійська експансія була б неможливою без військової сили, що забезпечувало надійний захист держави при Ашшурбаніпалі. Стояло також питання покорення Мідії, Єгипту, Лідії, на що відповідно не вистачало сил. Найбільшою тривогою правителя стали племена причорноморських степів у північній частині імперії, а це  в основному кіммерійці та скіфи.

Об’єднання Ассирії та Вавилону

Із завоюванням Еламу постає питання поповнення армії. Ашшурбаніпалом як військовим стратегом приймається мудре рішення: введення полонених еламітів у військові ряди. Ассирійський цар бажав вийти із складного становища, щоби уникнути катастрофи. Використовує дуже добре таку можливість у Вавилоні. Вавилонського повстання зупинити він не змін, проте отримав перемогу над вавилонянами. Не знищуючи жителів Вавилону, робить спробу реалізувати ассирійсько-вавилонський дуалізм.

Ашшурбаніпал називає громадян «привілейовані мужі», своєму успіху завдячує богам – Мардуку та Царпаніт, через яких проявив царську милість до усіх у Вавилоні. Вавилон, Барсіпп, Кута, Сіппар повністю очистили від мертвих тіл, храми привели до порядку. Вавилоняни готувалися зустріти як Новий рік так і царя Ашшурбаніпала. З 647 року до нашої ери Ашшурбаніпал проголошується царем Вавилону. І таким чином була збережена автономія Вавилонського царства під Ассирійською імперією.

Величезний вплив на долю Вавилону зробили проведені Ашшурбаніпалом реформи: надання громадянського права вавилонянам, громадсько-суспільне, релігійне життя. У 648 році до нашої ери у Вавилоні ліквідував князівства халдеїв. У південній частині чітко діяв ассирійський провінційний уряд, очолений туртаном Бел-ібні. Етноніму «халдей» у Вавилоні більше не вживали. Не існувало етнічного бар’єру. В процесі асиміляції халдеїв, котрі стали вавилонянами стало більше. Сусідні народи говорили про них як халдеїв, що власне закріпилося за цією назвою.  Як результат вавилонську аристократію та халдейську знать ліквідували, адже вони стали на заваді об’єднання вавилонян з ассирійцями. А тому сепаратизму міст Вавилону, халдейським князівствам, суперечкам та зіткненням покладено кінець. Вавилоняни поруч з ассирійцями відчули себе вільними громадянами, завдячуючи правителеві цієї держави Ашшурбаніпалу.

Панас Вернигора