Лессінг народився в сім’ї пастора, де освіта та релігійне виховання відігравали ключову роль. У 12 років він вступив до престижної школи Св. Афри в Мейсені, де здобув ґрунтовні знання з грецької, латинської та івриту. Уже в юному віці Лессінг захопився літературою, особливо драмами античних авторів, таких як Плавт і Теренцій, що згодом надихнуло його на створення власних комедій.
У 1746 році Лессінг вступив до Лейпцизького університету, де вивчав теологію, однак його справжні інтереси лежали в літературі, філософії та мистецтві. Саме в Лейпцигу він познайомився з театральним світом, що стало початком його драматургічної кар’єри. У 1748 році його перша комедія «Юний учений» була успішно поставлена на сцені.
Початок творчого шляху
У період з 1747 по 1749 роки Лессінг написав низку комедій, серед яких «Стара діва, «Євреї»та «Вільний мислитель». Ці твори стали гострою сатирою на суспільні вади, такі як фанатизм, упередження та лицемірство. Особливо варто відзначити п’єсу «Євреї», де Лессінг підняв тему релігійної терпимості, виступивши проти антисемітизму.
У 1750-х роках Лессінг переїхав до Берліна, де працював журналістом, критиком і перекладачем. Саме в цей період він почав формулювати свої філософські та естетичні погляди, які згодом знайшли відображення в його літературних творах.
Драматургія та філософія
Одним із найважливіших досягнень Лессінга стала п’єса «Міс Сара Семпсон», яка вважається першою німецькою «побутовою трагедією». Ця п’єса порушила традиційні уявлення про те, що трагедія може стосуватися лише аристократії, і відкрила шлях для зображення трагічних конфліктів у житті звичайних людей.
У 1766 році Лессінг опублікував свій знаменитий трактат «Лаокоон, або Про межі живопису та поезії», де він досліджував відмінності між образотворчим мистецтвом і літературою. Ця робота стала важливим внеском у розвиток естетичної думки.
У 1767 році Лессінг написав комедію «Мінна фон Барнгельм», яка вважається першою класичною німецькою комедією. Ця п’єса, що розповідає про кохання прусського офіцера та саксонської дівчини, стала символом національного примирення та гуманізму.
У 1770-х роках Лессінг переїхав до Вольфенбюттеля, де працював бібліотекарем.
Лессінг помер у 1781 році, залишивши після себе багату спадщину. Його твори не лише вплинули на розвиток німецької літератури, але й стали важливим кроком у боротьбі за релігійну та інтелектуальну свободу.
Іван Гудзенко
