Береги озера утворюють природний амфітеатр: із заходу здіймаються пагорби Нижньої Галілеї, зі сходу — скелясті Голанські висоти, а на півночі простягається родюча Генісаретська рівнина. Завдяки низькому розташуванню та теплому клімату зими тут м’які, а літо спекотне, що створює сприятливі умови для вирощування фініків, цитрусових, бананів та овочів.
Озеро живиться переважно водами Йордану, а також численними струмками з Галілейських пагорбів. Його води дещо солонуваті через сильне випаровування та мінеральні відкладення, а біологічний світ має спільні риси з фауною східноафриканських озер.
Галілейський регіон здавна був заселений. Археологічні знахідки біля Ель-Убейдії свідчать про людську присутність понад 400 тисяч років тому. У добу Ханаану тут існували поселення, що датуються II тисячоліттям до н. е., а у I столітті нашої ери регіон переживав економічне піднесення.
Єврейський історик Йосип Флавій описував дев’ять міст, розташованих на узбережжі озера, серед яких Тіверія — одне з чотирьох священних міст юдаїзму. Не менш значущим є Капернаум (Кефар-Нахум), де збереглися руїни давньої синагоги II–III століть.
З початку XX століття саме на південному березі озера був заснований перший єврейський кібуц — Деганія, що дав початок колективному сільському господарству в Ізраїлі.
Саме тут, за Євангеліями, Ісус Христос проповідував, творив чудеса та зібрав своїх перших учнів. На його берегах розгорнулися деякі з найвідоміших біблійних подій: нагірна проповідь, ходіння Ісуса по воді, зцілення хворих у Капернаумі.
У 1960-х роках тут було розпочато роботу Національного водопроводу Кінерет–Негев, який транспортує воду з Йордану до прибережних районів і навіть до пустелі Негев.
Іван Гудзенко
