Фрідріх Енгельс народився у заможній родині, яка володіла текстильною фабрикою в Бармені та мала бізнес-партнерство в Манчестері. Незважаючи на консервативні погляди батьків, Енгельс з ранніх років виявляв інтерес до ліберальних і революційних ідей. Його навчання в гімназії було перервано через бажання батька прищепити синові практичні навички в бізнесі. У 1838–1841 роках Енгельс працював у Бремені, де почав вивчати філософію, літературу та політичну економію. Саме в цей період він познайомився з ідеями Георга Гегеля та молодих гегельянців, які стали основою для його подальших філософських поглядів.
Навернення до комунізму
У 1842 році Енгельс переїхав до Манчестера, де працював у сімейній фірмі. Тут він познайомився з Мойсеєм Гессом, який переконав його в необхідності комуністичної революції. У Манчестері Енгельс також досліджував умови життя робітничого класу, що знайшло відображення у його праці «Становище робітничого класу в Англії» (1845). Ця робота стала важливим етапом у формуванні його соціалістичних поглядів.
Співпраця з Карлом Марксом
Знайомство Енгельса з Карлом Марксом у 1844 році стало початком одного з найвпливовіших інтелектуальних партнерств у історії. Разом вони розробили теорію наукового соціалізму, яка базувалася на діалектичному матеріалізмі. У 1848 році вони опублікували «Маніфест Комуністичної партії», який став програмним документом для соціалістичних і комуністичних рухів у всьому світі.
Під час революцій 1848–1849 років Енгельс і Маркс активно брали участь у політичній боротьбі, видаючи газету «Neue Rheinische Zeitung». Після поразки революції Енгельс переїхав до Манчестера, де працював у сімейному бізнесі, щоб фінансово підтримувати Маркса. Саме завдяки підтримці Енгельса Маркс зміг завершити свій головний твір — «Капітал».
Фрідріх Енгельс помер у 1895 році, залишивши після себе величезний інтелектуальний спадок. Його праці продовжують вивчатися як важливий внесок у філософію, політичну економію та соціальну теорію. Хоча його ім’я часто залишається в тіні Карла Маркса, роль Енгельса у формуванні марксизму та соціалістичного руху є незаперечною.
Іван Гудзенко