Інтенціональність і свідомість
Одна з основних ідей Серла полягає в тому, що більшість психічних станів мають інтенціональну структуру, тобто вони спрямовані на щось або відображають щось. Інтенціональність у цьому контексті означає не намір, а спрямованість свідомості. Наприклад, віра завжди є вірою в щось, бажання — це бажання чогось, а намір означає намір щось зробити. Однак не всі психічні стани є інтенціональними: біль, тривога або піднесення не мають такої спрямованості.
Мовленнєві акти, за Серлом, є інтенціональними в похідному сенсі, оскільки вони виражають внутрішньо інтенційні психічні стани. Це пояснює здатність слів і речень посилатися як на реальні речі, так і на вигадані.
Серл також стверджує, що всі психічні стани є свідомими або, принаймні, здатні бути свідомими. Він вважає, що поняття несвідомого психічного стану є некогерентним, оскільки свідомість є внутрішньо біологічним явищем.
Сильний штучний інтелект і аргумент китайської кімнати
Серл відомий своїм скептицизмом щодо можливості створення свідомого штучного інтелекту. Він вважає, що свідомість не може бути реалізована в комп’ютерах чи інших небіологічних машинах. Це твердження суперечить головному постулату «сильного» штучного інтелекту, який передбачає, що свідомість і інтелект можуть бути відтворені в машинах, які імітують обчислювальні процеси людського мозку.
У 1980 році Серл представив свій знаменитий аргумент китайської кімнати, щоб показати обмеження штучного інтелекту. Уявіть собі людину, яка не знає китайської мови, але сидить у кімнаті з коробками карток, на яких надруковані китайські ієрогліфи, та інструкцією, як зіставляти ці ієрогліфи для формування відповідей на запитання. Використовуючи ці інструкції, людина в кімнаті може створювати відповіді, які мають сенс для носіїв китайської мови, але сама людина не розуміє значення цих символів. Серл стверджує, що, подібно до цієї людини, комп’ютери можуть імітувати інтелект, але не мають справжнього розуміння.
Аргумент китайської кімнати викликав велику кількість критики та обговорень. Наприклад, згідно з «відповіддю системи», розуміння мови є властивістю всієї системи, а не лише центрального процесора. Інші заперечення включають ідею, що роботи з датчиками та здатністю до взаємодії з навколишнім середовищем можуть вивчати мову подібно до людських дітей. Серл відкидає ці критики, стверджуючи, що навіть у такому випадку комп’ютери маніпулюють символами без розуміння їх значення.
Розум і тіло
Серл вважає, що психічні стани є внутрішньо біологічними, що ставить його у протистояння з дуалістичними концепціями розуму і тіла. Проблема розуму і тіла полягає в поясненні того, як розумові стани можуть взаємодіяти з фізичним тілом. Серл підходить до цього питання з позиції біологічного натуралізму, стверджуючи, що свідомість є продуктом біологічних процесів мозку.
Висновок
Філософія розуму Джона Серла пропонує глибокий аналіз інтенціональності, свідомості та їхнього взаємозв’язку з мовою. Його аргумент китайської кімнати кидає виклик можливості створення свідомого штучного інтелекту, піднімаючи важливі питання про природу розуму і тіло. Серл залишається впливовою фігурою у сучасній філософії, його роботи продовжують формувати дискусії про свідомість, мову та штучний інтелект.
Іван Гудзенко
