Історія філософії

Ервін Шредінгер: внесок у квантову механіку та наукову думку

Ервін Шредінгер (12 серпня 1887 — 4 січня 1961) — видатний австрійський фізик-теоретик, чий внесок у квантову механіку став одним з наріжних каменів сучасної фізики. Його роботи з хвильової теорії матерії, формулювання основного рівняння квантової механіки та філософське осмислення науки залишаються актуальними й сьогодні. Шредінгер розділив Нобелівську премію з фізики у 1933 році з британським фізиком Полом Діраком за фундаментальні дослідження у сфері квантової механіки.

Ервін Шредінгер: внесок у квантову механіку та наукову думку

Шредінгер народився у Відні, Австрія, в освіченій сім’ї, яка стимулювала його зацікавлення наукою та філософію. У 1906 році він вступив до Віденського університету, де навчався під керівництвом видатних науковців того часу. Докторський ступінь Шредінгер здобув у 1910 році. Після короткої служби у Першій світовій війні він обіймав наукові посади у різних європейських університетах.

Особливо продуктивним періодом у кар’єрі Шредінгера були роки роботи в Цюріхському університеті з 1921 до 1927 року. Саме тут він у 1926 році опублікував серію статей, які стали основою квантової хвильової механіки. У цих роботах Шредінгер розробив своє знамените рівняння, яке описує поведінку квантових систем.

Рівняння Шредінгера: революція у квантовій механіці

Основне рівняння Шредінгера є диференціальним рівнянням у частинних похідних, яке дозволяє описувати стан квантової системи. Ця теорія базувалася на гіпотезі Луї де Бройля про хвильову природу частинок матерії. На відміну від ньютонівських рівнянь руху, рівняння Шредінгера працює з хвильовими функціями, які описують ймовірнісний характер подій. Це стало радикально новим підходом до розуміння природи матерії.

Кіт Шредінгера: філософське осмислення квантової теорії

У 1935 році Шредінгер запропонував знаменитий уявний експеримент, який став відомий як “Кіт Шредінгера”. Мета експерименту полягала у демонстрації парадоксів квантової механіки. Кіт у коробці перебуває у стані суперпозиції — одночасно живий і мертвий, доки хвильова функція системи не буде зруйнована через спостереження. Цей експеримент викликав численні дискусії у наукових та філософських колах.

Наукова одіссея та роки в еміграції

У 1927 році Шредінгер був призначений наступником Макса Планка в Берлінському університеті. Проте загострення політичної ситуації у Німеччині змусило його залишити країну в 1933 році. Після цього він працював у Великобританії, Австрії, Бельгії, Папській академії наук у Римі, а згодом у Дублінському інституті перспективних досліджень, де провів 15 років.

У цей період він написав книгу “Що таке життя?” (1944), де намагався пояснити стабільність генетичних структур з точки зору квантової фізики. Хоча багато ідей книги були уточнені молекулярною біологією, вона стала значущим внеском у розуміння біологічних процесів.

Шредінгер був не лише вченим, але й глибоким мислителем. У своїй книзі “Природа та греки” (1954) він дослідив науковий погляд на світ, сформований давньогрецькими мислителями. У своїй останній роботі “Мій погляд на світ” (1961) Шредінгер висловив своє захоплення містицизмом Веданти, пояснюючи власний метафізичний погляд.

У 1956 році Шредінгер повернувся до Відня, де став почесним професором університету. Його наукова діяльність та філософські роботи продовжують надихати науковців та мислителів усього світу. Він помер у 1961 році, залишивши поза собою величезну спадщину, яка охоплює фізику, філософію та науку загалом.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії