У віці 18 років Епікур перебрався до Афін, де зустрівся з філософом Натаном і почав вивчати філософію. Пізніше він вивчав у філософа Наусифана, який був вчителем Стоїків і Платона. Згодом Епікур заснував власну філософську школу, яка зосереджувалася на відчуттях і насолоді.
Епікур вважав, що насолода є головною метою людського життя. Він припускав, що щастя можна досягти, уникнувши болю та забезпечивши собі достатню кількість насолод. Він підкреслював, що насолода не може бути досягнута за допомогою матеріальних благ, але може бути досягнута за допомогою інтелектуальних і духовних насолод.
Епікур також вважав, що боги не втручаються в життя людей і не мають впливу на нього. Він вірив в існування безсмертя душі, але не відвертався від того, що це може бути неіснуючою ілюзією. Він підкреслював важливість дружби, яка забезпечує людям насолоду та підтримку у важкі моменти життя.
Після заснування своєї школи Епікур вів дуже скромний спосіб життя і зосереджувався на викладі своїх ідей та вихованні своїх учнів. Він вимагав від своїх послідовників відмовитися від розкоші та матеріальних благ, щоб зосередитися на пошуку духовної насолоди та внутрішнього спокою.
Епікур помер у 271 році до нашої ери. Його ідеї знайшли своє відображення в роботах багатьох філософів, які приймали його ідеї або критикували їх.
Життя Епікура було пов’язане з його філософською діяльністю та його бажанням допомагати іншим. Він викладав свої ідеї у своїй школі та спілкувався з учнями, допомагаючи їм знайти свій шлях у житті та досягнути насолоди. Він залишив по собі низку творів, включаючи «Листи», де він описує свої ідеї та способи життя
У світі Епікура ідеї стали дуже впливовими, його школа стала центром духовного життя та залучала до себе учнів з усього світу. Його філософія була зосереджена на насолоді та пошуку спокою у житті, що зробило його одним із найбільш відомих філософів своєї епохи.
Іван Гудзенко
