Найдавнішим автором, ім’я якого пов’язують із зародженням цієї традиції, є Болос із Менде — еллінізований єгиптянин, який жив близько 200 року до н.е. Йому приписують авторство трактату «Фізика та містика», у якому викладено серію алхімічних рецептів, пов’язаних із фарбуванням металів, імітацією золота та срібла, а також інтерпретацією цих процесів через натурфілософські концепції.
« Фізика та містика» і перші алхімічні рецепти
Трактат Болоса не є просто технічним посібником. У ньому рецепти супроводжуються філософськими поясненнями, які спираються на грецьку теорію чотирьох елементів і астрологічні уявлення. Хоча деякі описи залишаються розмитими, сам текст свідчить про ранню спробу поєднання практичної металургії з космологічною символікою. Заключна формула, яка часто повторюється в рецептах: «Одна природа радіє іншій природі; одна природа перемагає іншу природу; одна природа панує над іншою природою» — стала афористичним символом алхімічного світогляду і викликала численні інтерпретації у філософських та релігійних колах.
Папіруси з Фів
У 1828 році в місті Фіви (Єгипет) було знайдено колекцію грецькомовних папірусів, частина якої потрапила до бібліотек Лейдена (Нідерланди) та Стокгольма. Один із трактатів у цій збірці виявився схожим за змістом на «Фізика та містика», але мав чітко виражений практичний характер і не містив теоретичних міркувань. У деяких рецептах прямо вказувалося на виготовлення імітацій золота та срібла, що вказує на використання таких знань не лише в містичних пошуках, а й у ремісничих або навіть шахрайських цілях.
Зосима Панопольський і трансформація алхімії
Найвідомішим представником пізньої елліністичної алхімії є Зосима з Панополіса, який жив у Єгипті в III–IV століттях нашої ери. Його праці стали ключовими джерелами для подальшого розвитку алхімічної думки. Зосима створює цілісну алхімічну систему, яка об’єднує теоретичні й практичні аспекти трансмутації речовин.
Його вчення описує процеси руху, зростання, втілення, розтілення, вилучення духів із тіл і їхнє повернення в тіла, що подано у формі символічного опису алхімічного перетворення. Відповідно до цієї концепції, метали проходять цикл «вбивства» й «воскресіння», а сам процес трансформації супроводжується дистиляцією, сублімацією і очищенням речовин.
Символіка кольорів і алхімічний шлях
Зосима вводить важливий елемент — кольорову послідовність, що символізує стадії алхімічного перетворення: чорний, білий, жовтий і фіолетовий (або червоний). Ця послідовність стає базовою схемою в алхімії, де кожен колір відповідає окремому етапу як у фізичній трансформації металу, так і в духовному вдосконаленні алхіміка.
У текстах Зосими вперше з’являється ідея, що алхімія є не лише фізичним процесом, а й внутрішнім шляхом, пов’язаним із самопізнанням та трансформацією свідомості. Саме цей синтез практики й містики стане визначальним для всієї подальшої історії алхімії.
Вплив елліністичної алхімії на наступні епохи
Елліністична алхімія заклала фундамент для арабської алхімічної традиції, яка у Середньовіччі повернеться до Європи через переклади з арабської на латину. Праці Зосими високо цінувалися в арабському світі, і багато його концепцій були адаптовані мислителями, такими як Джабір ібн Хайян.
Іван Гудзенко
