- ЕЛЕКТРИЧНІ ГОРИ У СВІТІ.
По всьому світі зустрічаються цікаві місця, де спостерігається аномальна електрична активність. У цих місцях спостерігаються блискавки у небі (навіть коли немає грози, коли небо безхмарне, такі блискавки також не супроводжуються громом), кульові блискавки, розряди статичної електрики (коронні розряди). Коронні розряди бувають досить незвичної форми. Наприклад, приймають форму вогнів Ельму (електричне світіння поблизу загострених предметів), а також сяючих стовпів та великих напівпрозорих сфер.
Найвідоміше з таких місць розташоване у Африці, в Руанді. Наведу уривок з інтерв’ю яке я взяв у Хошиделя, жителя Руанди.
Початок цитування. Я (Ігор Мехеда, надалі ІМ): Хошидель, доброго Вам ранку, дозвольте поставити Вам кілька питань. А чи є в Руанді якісь незвичайні місця – Місця Сили, чи, як їх ще називають, енергетично змінені місця, чи місця чаклунські, чарівні, містичні?
Хошидель: Є таке місце в Руанді. Має назву Тіунго. Іноземці ще вимовляють його як «чівунго», «чіунго». У це місце звичайній людині заходити лячно. Ніхто не хоче заходити. Тільки якщо дуже треба. У Тіунго небо вночі світиться. Люди літають.
ІМ: – Левітують? Тобто літають у фізичному тілі? Чи у формі вогняних куль, як у фольклорних оповідях народів Африки?
Хошидель: — у формі вогняних куль. Їхня душа в Тіунго може вилітати з тіла і набувати форми вогняної кулі. А потім знову повертатись у тіло. У Тіунго навчаються маги, шамани, чаклуни, там живуть їхні вчителі. Перебування у місцевості Тіунго протягом короткого часу призводить до сильного оздоровлення тіла.
ІМ: — Я поясню трохи для себе та для наших читачів. Академія наук ще у ті далекі часи проводила дослідження духовних вчень Африканського континенту. Результати містилися у наукових збірниках. Один із них, «Традиційні та Синкретичні релігії Африки» — був моєю улюбленою книгою. Вчені відзначали, що в більшості країн Африки є легенди про те, що душа чаклуна може вилітати з тіла, і, перетворившись на вогненну кулю, літати в небі, а потім знову повертається до тіла. Так душа чаклуна у польоті набирає магічну силу із простору. Дослідники африканських культур неодноразово описували випадки, коли вони з балконів готелів уночі спостерігали вогняні кулі, що літали над джунглями, причому не було ані вітру, ані хмар – за ясного зоряного неба. Інтуїтивно вони не могли повірити, що перед ними кульова блискавка. Реакція на ці кулі була реакцією внутрішнього стародавнього жаху, ніби вони перетворилися на середньовічних лицарів і побачили дракона.
Питання також прояснюють магічні системи індіанців Мексики. Індіанці вважають, що Боги Неба (розумні істоти, які живуть у небі над нами) можуть навчити знахарів та шаманів виділяти душі та посилати їх літати у небо у формі вогняних куль, блискавок, комет та інших астрономічних та метеорологічних явищ. Ці кулі, на які перетворюються душі шаманів, можуть літати дуже високо – досягати найдальших зірок. І що вище пролітає душа шамана, то більше він набирається могутності, і більше може зробити чудес. Наприклад, знахар, чиї душі літали вночі серед далеких зірок, вранці може позбавити недугів сотні людей.
Хошидель: — Ви маєте рацію, нам так і пояснювали, я просто не зміг би розповісти це так складно. Завершення цитування.
Таки місця, як Тіунго, є й в Мексиці, у горах Сьєрра-Мадре. Та й не тільки у цьому гірському масиві. Я також розмовляв з людьми, які побували на таких місцях. Що ж вони розповідають?
Розповіді приблизно схожі. Відвідувач приходить до місця й лягає на спину. Заспокоюється. Після цього всередині тіла починається слабкий тріск. Тріск виходить за межі тіла й стає видимим. Як дуже слабке електричне світіння, схоже на коронний розряд. Далі це світіння підіймається у небо. Де взаємодіє з електричними явищами у атмосфері. Від того сила світіння посилюється. Через деякий час дуже яскраве світіння знову спускається з неба на землю, й знову з тріском входить у тіло власника світіння. Увесь час, коли електричне світіння подорожує у небі, та людина, з якої світіння вийшло, лежить у трансовому стані й не має сил поворухнутися. Коли ж світіння посилюється й повертається, людині повертається заряд бадьорості. Через деякий час після відвідування такого «електричного» місця людина позбавляється хвороб й відчуває себе сильною.
Ще одне електричне місце – річка Меконг. Вогняні кулі Наг (тайськ. บั้งไฟพญานาค, (bangfai payanak)) — природний феномен, що спостерігається щорічно на річці Меконг в Таїланді (регіон Ісан) та в Лаосі. Полягає в тому, що з глибин річки піднімаються кулі, що світяться, віддалено схожі на червоні яйця. Кулі піднімаються на 15-25 метрів над річкою та зникають у атмосфері. Феномен зафіксований, спостерігати його щорічно приїздять тисячі паломників та туристів. Попри це, повноцінного наукового пояснення феномену ще немає.
Таке явище, як народження електричних куль на дні водойм, їх прохід через воду та підйом до атмосфери, фіксується не тільки у Таїланді та Лаосі, є й інші місця. Таке явище у країнах Азійського Сходу має назву «Дихання Дракону».
Але є й досить цікаве місце у Австрії – озеро Топліц. На озері Топліц «Дихання Дракона» реверсивне. Розряди атмосферної електрики формуються над озером, у атмосфері (навісь чути тріск електричних розрядів), й опускаються до поверхні води, й далі, крізь товщу води, до дна озера. Місцевість навколо озера Топліц дуже таємнича. Багато людей загинуло тут протягом століть за загадкових обставин – починаючі від легіонерів Риму завершуючи скарбошукачами у роки після другої світової війни. Тому гори навколо озера Топліц й мають назву Мертві Гори (провінція Штірія в Австрії).
Але не всіх вбивають Мертві Гори. Деякі люди, навпаки, зцілюються від хвороб або отримують силу та здібності, проявляють таланти. То ці гори когось забирають, а комусь дають життя.
Так само діє місце дельти річки Ріта на Байкалі. У дельті цієї річки ніхто не наважується знаходитися більше трьох годин, а у тих людей, які наважуються там заночувати, швидко руйнується психіка.
- ЕЛЕКТРИЧНІ ГОРИ В УКРАЇНІ.
Гора, яка відома усім дослідникам Карпат, але про яку немає публікацій у пресі, знаходиться біля перевалу Шурдин, що на Буковині (Чернівецька область). Знаходиться вона на межі між поселеннями Селятин та Галицівка Вижницького району Чернівецької області.
Про те, що це місце є містом Сили, свідчить багато фактів. По перше, це місце є лідером по тривалих грозах, 45 днів року — грозові. Також відоме найтривалішою грозою. У 1948 році гроза почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин (!). Також у цьому місці стаються потужні буревії! Так, 17 вересня 2017 в Карпатах пронісся потужний буревій. Максимальні пориви вітру подекуди досягали 40 м/с. Буревій прийшов із Румунії, а його епіцентр припав саме на Селятин. Він налетів приблизно о 19:00 і тривав не більше півгодини, але наробив чимало шкоди (валив дерева, зривав дахи, і навіть перевертав автомобілі).
Гора на межі сіл Селятин та Галицівка демонструє усі ознаки електричної гори. Над цією горою спостерігають блискавки та зірниці навіть в ясні дні. З’являються й кульові блискавки. Спостерігаються коронні розряди. У тому числі у вигляді напівпрозорих куль, які ніби вилітають з схилів гори, а потім знову занурюються у гору. Ці електричні явища цілком природні й підлягають відео фіксації, а також їх можна виміряти геофізичними приладами.
Місцеві жителі намагаються без потреби не відвідувати цю електричну гору. Кажуть, що якщо часто її відвідувати, то здоров’я може погіршитися. Їх думку підтримують й люди з різних регіонів Карпат, які вивчають мольфарство. Мольфари казали, що електрична гора дасть силу тому, хто вміє спілкуватися з силами природи. А хто не вміє спілкуватися з потаємними силами природи, тому краще не відвідувати такі місця.
На вершині електричної гори знаходиться прадавній камінний вівтар. Але він зруйнований. Але зруйнували його не давні варвари. За радянських часів місцеве радянське начальство вважало, що під вівтарем є великі золоті скарби. То начальство запросило робітників з інших регіонів (місцеві не хотіли руйнувати вівтар), ті приїхали та за допомогою будівельної техніки зруйнували вівтар. Золота не знайшли. Але невдовзі усі начальники, причетні до руйнування вівтарю, як й робітники, які його руйнували, загинули за загадкових обставин.
Кажуть також, що колись у схил цієї гори попав невеличкий метеорит. Невеличкий камінний кратер у місце влучання було добре видно, але з десятиліттями він заріс молодим лісом.
На схилі гори також колись стояв кубічний камінь, розміром 2х2 метри. На камені були якісь написи та візерунки. Але стихійні лиха, які не рідкість у цих краях (можливо, землетрус або буревій), скинули камінь в ущелину. Камінь й досі лежить в ущелині й археологи зможуть його дослідити. Ці дослідження обов’язково мають бути поведені.
Інше цікаве місце це Громовище на Житомирщині, що біля села Купище. Це невеличка галявина, яка вже багато років приваблює дослідників аномальних явищ, містиків, шукачів невідомого. Місцеві жителі дали цій галявині назви – «Громовище» та «Гніздо Блискавок». Під час грози Громовище біля Купища ніби магніт притягує до себе блискавки. Крім того місцеві жителі стверджують, що час від часу тут з`являється загадкове мерехтіння, а вгору злітає промінь світла, ніби ввімкнули підземний прожектор. Громовище є чітко вираженою аномальною зоною – тут чахне рослинність, не ростуть гриби, а в деяких людей погіршується самопочуття, піднімається тиск, навіть погіршується настрій. Однак вчені пояснюють всю цю містику з наукової точки зору: деякі ділянки земної кулі мають понижений електричний опір.
Ще одне «Громовище» — громова поляна з таким ж властивостями є у заповіднику Медобори неподалік Печери Відлюдника. Також ще додам Басанський Ліс на Київщині та пагорби біля селища Садове під Мелітополем, а також Лису Гору у Київі.
В Україні постійно виявляються такі «електричні» гори та пагорби. Потрібно вивчати. Потрібно зберігати. Потрібно відновлювати культурну спадщину. То я та телеканал Товариства українських Філософів і Релігієзнавців «Wake Up Media» проводимо роботу з вивчення та фільмування таких цікавих місць в Україні. То будемо вдячні за будь яку підтримку цієї дослідницької та науково-популярної роботи.
У ведичних традиціях усі електричні феномени, про які ми сьогодні говорили, є однією з космічних стихій «зоряне сяйво», а Свамі Вівекананда називав цю стихію «електричний вогонь».
Ігор Мехеда
