Едвард Вестермарк народився 20 листопада 1862 року в Гельсінкі, Фінляндія. Його академічний шлях охоплював численні викладацькі посади: спочатку як викладач соціології в Гельсінкському університеті (1890–1906), далі – професор моральної філософії (1906–1918) та професор філософії в Академії Або (1918–1930). Крім того, Вестермарк протягом тривалого періоду працював професором соціології в Лондонському університеті (1907–1930), сприяючи таким чином міжкультурному та міжнаціональному обміну ідеями. Його діяльність сприяла популяризації праць британських мислителів, серед яких особливо виділяються Адам Сміт та Герберт Спенсер, що мало вагомий вплив на розвиток соціологічної думки у Фінляндії.
Однією з ключових тем, які досліджував Вестермарк, була історія шлюбу. У своїй першій впливовій праці «Історія людського шлюбу» (1891) він представив альтернативну точку зору на первісні форми сімейних відносин. На відміну від загальноприйнятої думки про розбещеність ранніх людей, Вестермарк стверджував, що моногамія була початковою формою сексуальної прихильності людини. Він обґрунтовував, що основою шлюбу була потреба у збереженні нуклеарної сім’ї, яку він розглядав як базовий та універсальний осередок суспільства.
Найважливішою науковою роботою Вестермарка вважається монументальне дослідження «Походження та розвиток моральних ідей» (2 томи, 1906–1908). У цьому творі він розвинув концепцію етичної відносності, згідно з якою моральні судження не є об’єктивними і загальновизнаними, а базуються на емоціях схвалення або несхвалення. Вестермарк підкреслював, що моральна свідомість, як соціальний і психологічний феномен, не може бути повністю редукована до інтелектуальних категорій. Він відстоював думку, що етика повинна спрямовуватися на аналіз моральних почуттів і свідомості, а не на встановлення суворих правил поведінки.
Наукова діяльність Вестермарка мала вагомий вплив на подальший розвиток соціологічної думки. Його підходи до аналізу шлюбу та моральних норм стали основою для подальших досліджень у галузі соціальної етики, культурології та психології. Вестермарк не лише розширив межі академічного дискурсу, але й створив методологічні засади для порівняльного аналізу соціальних явищ, що є актуальними й до сьогодні.
Іван Гудзенко
