Історія релігійРелігія

Джива в індійській філософії та релігії

Джива — це ключове поняття в індійській філософії та релігії, яке позначає живу чуттєву субстанцію, схожу на індивідуальну душу. Ця концепція знаходить своє відображення в різних релігійних традиціях, зокрема в джайнізмі та індуїзмі, де джива розглядається як основа життя та свідомості.

Джива в джайнізмі: вічна та нескінченна субстанція

Джива в індійській філософії та релігії

У  традиції джайнізму джива протиставляється адживі, або «неживій субстанції». Дживи вважаються вічними та нескінченними за кількістю. Вони не є тотожними тілам, які населяють, а є окремими сутностями, які можуть існувати незалежно від фізичної оболонки. У своєму чистому вигляді (мукта-джіва) дживи піднімаються на вершину всесвіту, де вони живуть разом з іншими досконалими істотами і більше не підлягають реінкарнації.

Однак більшість джив перебувають у стані сансари — циклу народження та смерті, пов’язаного з мирським існуванням. Це відбувається через накопичення карми — дрібних частинок речовини, які прилипають до дживи внаслідок дій та емоцій. Карма обмежує дживу, затримуючи її в циклі перероджень.

Класифікація джив за органами чуття

Дживи класифікуються відповідно до кількості органів чуття, якими володіють тіла, які вони населяють. Найвищий клас джив включає людей, богів та демонів, які мають п’ять органів чуття та інтелект. Менші істоти, такі як тварини та рослини, мають від двох до п’яти органів чуття. Найнижчий клас джив, відомий як нігода, складається з мікроскопічних істот, які володіють лише відчуттям дотику. Нігоди виконують базові функції, такі як дихання та обмін речовин, але не мають можливості піднятися до вищого духовного чи тілесного стану.

Джива в індуїзмі: індивідуальна душа та універсальний атман

У індуїзмі термін джива також використовується для позначення індивідуальної душі, яка підлягає реінкарнації. Однак, на відміну від джайнізму, багато індуїстських шкіл думки розглядають дживу як частину або аспект атмана — універсального «я», яке тотожне брахману, абсолютній реальності. У цьому контексті джива є скороченням від джива-атман, що позначає індивідуальну живу істоту, яка є частиною божественного цілого.

Індуїстська філософія підкреслює, що метою життя є усвідомлення єдності дживи з атманом та брахманом. Це усвідомлення веде до звільнення від циклу сансари та досягнення мокші.

Тіртханкара та духовний шлях

У джайнізмі важливу роль у розумінні дживи відіграють Тіртханкари — духовні вчителі, які досягли просвітлення та вказують шлях до звільнення. Вони вважаються ідеалом для наслідування, оскільки їхнє життя демонструє можливість досягнення мокші через відмову від карми та духовну практику.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

Історія релігій

Есхатологія

Есхатологія, як науковий термін, виникла на Заході та спочатку стосувалася вірувань єврейської, християнської та мусульманської ...