Раннє життя та освіта
Мілл був старшим сином Джеймса Мілля, британського історика, економіста та філософа. Виховання Джона проходило під суворим наглядом його батька, який прагнув створити генія за допомогою інтенсивного навчання. До восьми років Джон прочитав в оригіналі грецькі «Байки» Езопа, «Анабазис» Ксенофонта та історичні твори Геродота. Його навчальна програма включала латинь, геометрію Евкліда, алгебру та вивчення праць таких авторів, як Платон і Демосфен. Близько дванадцяти років Мілл розпочав вивчення схоластичної логіки, а згодом і праць Арістотеля.
Попри те, що така система освіти викликала подив і критику, вона сприяла формуванню тісного інтелектуального зв’язку між Джоном і його батьком. Вони часто проводили час разом, обговорюючи різноманітні філософські та економічні питання. Проте дитинство Мілла не було безтурботним: відсутність природного розвитку призвела до його психічного виснаження у молодому віці.
Формування інтелектуальних поглядів
З травня 1820 року по липень 1821 року Мілл жив у Франції з родиною сера Семюеля Бентама, брата Джеремі Бентама. Там він вивчав хімію, ботаніку, вирішував математичні проблеми та вів щоденник про пейзажі та звичаї країни. Цей досвід збагатив його знання та дав змогу вільно володіти французькою мовою.
У 1822 році Мілл прочитав виклад доктрин Бентама, який справив на нього незабутнє враження. Це підкріпило його інтерес до утилітаризму, який він пізніше розвивав і популяризував. Мілл також заснував Товариство утилітаристів, зібравши навколо себе групу однодумців.
Публіцистична діяльність
Мілл активно співпрацював з газетами The Traveller та The Morning Chronicle, де публікував статті на підтримку свободи слова та проти релігійних переслідувань. Він також був одним із засновників Вестмінстерського огляду, що став важливим органом філософських радикалів. У 1825 році він розпочав роботу над виданням «Обґрунтування судових доказів» Бентама.
Основні праці
Джон Стюарт Мілл залишив багату спадщину в різних галузях філософії. Його головні праці включають:
- «Система логіки» (1843) – У цій праці Мілл розглянув логіку як науку про докази та аргументи, запропонувавши свої критерії для оцінки істинності тверджень.
- Про свободу» (1859) – Мілл висловив свої думки про індивідуальну свободу, відстоюючи принцип невтручання держави у приватне життя людей, якщо їхні дії не шкодять іншим.
- «Утилітаризм» (1863) – У цій праці він розвинув ідеї утилітаризму, акцентуючи увагу на максимізації щастя як головної мети етики.
- «Про підкорення жінок» (1869) – Мілл виступав за гендерну рівність, стверджуючи, що суспільство повинно надати жінкам рівні права та можливості.
Вплив та спадщина
Мілл був не лише теоретиком, але й практичним реформатором. Його ідеї вплинули на розвиток демократії, соціальних реформ та економічної теорії. Як депутат парламенту від 1865 до 1868 року, він активно виступав за політичні та соціальні зміни, включаючи права жінок і реформу освіти.
Його концепція утилітаризму, яка стверджує, що найкраще діяння – це те, яке приносить найбільше щастя найбільшій кількості людей, залишила значний вплив на моральну та політичну філософію. Мілл також відстоював свободу слова, свободу думки та права індивідуума, що зробило його ключовою фігурою в історії лібералізму.
Джон Стюарт Мілл був видатним мислителем, чия робота продовжує впливати на сучасну філософію, економіку та політику. Його ідеї про свободу, рівність та утилітаризм залишаються актуальними й сьогодні, надихаючи нові покоління на боротьбу за справедливість та прогрес. Мілл залишив неоціненний внесок у розвиток гуманістичних цінностей та утвердження демократичних принципів, які продовжують формувати світогляд сучасного суспільства.
Іван Гудзенко
