Дьюї народився в Берлінгтоні, штат Вермонт, у родині скромного походження. У 1879 році він здобув ступінь бакалавра у Вермонтському університеті. Продовживши навчання в Університеті Джонса Гопкінса, Дьюї отримав докторський ступінь з філософії в 1884 році. У цей час він потрапив під вплив ідей Дж. Стенлі Холла, піонера експериментальної психології, та Вільяма Джеймса, засновника американського прагматизму.
Ці впливи, зокрема нові підходи до психології та прагматичної філософії, спонукали Дьюї відійти від традиційної філософії Геґеля. Його увага поступово зосередилася на зв’язку між філософією, психологією та освітою, що призвело до розробки унікальної педагогічної системи, орієнтованої на інтереси дітей та потреби демократичного суспільства.
Дьюї як педагог-реформатор
У 1894 році Джон Дьюї приєднався до Університету Чикаго, де очолив філософський факультет і заснував лабораторні школи. Його освітня філософія була заснована на ідеї, що навчання має базуватися на практичному досвіді, а не на механічному заучуванні. Дьюї стверджував, що освіта повинна бути інтегрованою у життя суспільства, заохочувати дітей до дослідження та творчого мислення.
На противагу традиційній педагогіці, де вчитель є основним джерелом знань, у лабораторних школах Дьюї акцент робився на активній участі учнів у навчальному процесі. Він розглядав школу як «мініатюрне демократичне суспільство», де учні вчаться співпрацювати, вирішувати проблеми та адаптуватися до нових викликів.
Філософські погляди: досвід і природа
Філософія Дьюї спиралася на ідеї прагматизму та концепцію «досвіду». На його думку, досвід – це процес взаємодії людини з оточенням. Дьюї відкидав традиційне уявлення західної філософії про існування незмінної істини чи реальності.
Він критикував дуалізм, який домінував у європейській думці, зокрема відокремлення духовного і матеріального, ідеального і реального. Натомість Дьюї вважав, що природа постійно змінюється, і людський досвід – це частина цього динамічного процесу. Його робота «Досвід і природа» (1925) стала знаковою в прагматичній філософії, розглядаючи, як людина може ефективно адаптуватися до змін і впливати на них.
Дьюї залишив незабутній слід у реформуванні освіти. Його ідеї вплинули на розвиток прогресивного руху в педагогіці не лише в США, а й у світі. Він пропонував, щоб навчальні заклади не лише передавали знання, але й виховували вільних, відповідальних і мислячих громадян.
Крім освіти, Дьюї займався питаннями мистецтва, релігії та політики. Його праці допомогли переосмислити багато традиційних концепцій і адаптувати їх до умов сучасного суспільства.
Джон Дьюї залишив по собі неоціненний спадок у сфері філософії, освіти та соціальної думки. Його погляди продовжують надихати педагогів, мислителів і лідерів, які прагнуть створити суспільство, засноване на принципах свободи, співпраці та інновацій.
Іван Гудзенко
