У 1542 році Джон Ді вступив до коледжу Св. Джона в Кембриджі, де отримав ступінь бакалавра у 1545 році, а згодом магістра у 1548 році. Завдяки своїм академічним досягненням він став одним із перших стипендіатів Трініті-коледжу, заснованого у 1546 році. Молодий Ді демонстрував неймовірну допитливість і схильність до математики, астрономії та класичної літератури.
Його інтереси швидко вийшли за межі Англії. У 1547 році Ді вирушив на континент, де провів кілька років у Нідерландах і Франції. Там він навчався у таких видатних науковців, як Педро Нуньєс, Гемма Фрізіус, Авраам Ортелій та Герардус Меркатор. Ці вчені мали великий вплив на його формування як математика та картографа. У Парижі Ді здобув широку популярність завдяки своїм лекціям із евклідової геометрії, що приваблювали численну аудиторію. Попри пропозиції зайняти професорські посади в Паризькому та Оксфордському університетах, Ді відмовився, прагнучи знайти підтримку від англійської корони.
Повернувшись до Англії, Джон Ді розпочав службу при королівському дворі. Він викладав математику, географію та навігацію, що було надзвичайно важливим для розвитку англійського мореплавства. Його консультації сприяли підготовці перших англійських експедицій, зокрема тих, що шукали Північно-Західний прохід до Азії.
Крім того, Ді був астрологом і медичним радником королеви Марії I. Його інтерес до окультних наук викликав неоднозначну реакцію. У 1555 році він був заарештований за звинуваченням у чаклунстві, але згодом звільнений. Після сходження на престол Єлизавети I у 1558 році Джон Ді став її довіреним науковим радником. Королева цінувала його знання, і, за легендою, саме він обрав дату для її коронації.
Оселившись у Мортлейку, Ді створив там лабораторію та бібліотеку, яка стала найбільшою приватною колекцією в Англії. Бібліотека налічувала понад 4000 книг і рукописів, зокрема унікальні трактати з астрономії, алхімії, математики та магії. Цей скарб знань був доступний для інших вчених, що зробило будинок Ді центром інтелектуального життя.
Окультні дослідження
Джон Ді був переконаний, що науки та магія є взаємопов’язаними шляхами до пізнання Бога та Всесвіту. У 1580-х роках він співпрацював з Едвардом Келлі, медіумом, який стверджував, що може спілкуватися з ангелами. Разом вони розробили систему так званої «енохіанської магії» — мови та символіки, яку, за їхніми словами, ангели використовували для передачі божественних істин.
Праці Ді в галузі магії та алхімії викликали великий інтерес і водночас підозру. Його подорожі по Європі в пошуках меценатів і окультних знань не завжди були успішними. Водночас його твори, такі як трактат «Monas Hieroglyphica,» демонстрували синтез математичних, алхімічних та містичних ідей.
Останні роки життя Джона Ді були затьмарені фінансовими труднощами та занепадом його репутації. Після смерті Єлизавети I у 1603 році він втратив підтримку королівського двору. Його бібліотека була розграбована, а наукові праці — забуті. Ді помер у грудні 1608 року у злиднях у своєму будинку в Мортлейку.
Іван Гудзенко
